Пограбування банку в Тифлісі у 1907 році, також знане як Експропріація на Єреванській площі — це збройне пограбування, що було скоєно 26 червня 1907 року в місті Тифлісі Тифліської губернії Кавказького намісництва Російської імперії (нині Грузія — столиця Грузії, Тбілісі).

Банківський вантаж був вкрадений більшовиками, щоб фінансувати свою революційну діяльність. Грабіжники напали на інкасаторський диліжанс та поліцейських і військових, використовуючи бомби й кулемети, поки диліжанс перевозив гроші через Єреванську площу (нині Площа Свободи) між поштою і Тіфліським відділенням Державного банку Російської Імперії.

У результаті теракту загинуло сорок і поранено п'ятдесят людей (за офіційними архівними документами). Грабіжники втекли із 341 000 рублів (еквівалент близько 3.86 млн у 2017 році).

Грабіж був організований деякими відомими більшовиками. У їх числі — Володимир Ленін, Йосип Сталін, Максим Литвинов, Леонід Красін та Олександр Богданов. Грабіж здійснили члени партії революціонерів на чолі зі Сталіним, який спочатку був соратником Тер-Петросяна (Камо). Така злочинна діяльність була заборонена на 5-му з'їзді Російської Соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), бо грабежі та вбивства викликали обурення в партії проти більшовиків (фракція РСДРП). В результаті Ленін і Сталін намагалися дистанціюватися від розбою. Події навколо інциденту і подібних пограбувань внесли розкол у ряди більшовицького керівництва. Проти Леніна виступили Богданов та Красін.

Попри успіх пограбування і велику суму, більшовики не могли використовувати більшість великих купюр, отриманих від грабежу, тому що їхні серійні номери були відомі поліції. Ленін задумав у різних фізичних осіб обміняти великі банкноти відразу в різних місцях по всій Європі в січні 1908 року. Але ця стратегія провалилася, внаслідок чого відбулось ряд арештів, світовий розголос і негативна реакція серед європейських соціал-демократів.

Камо був спійманий у Німеччині незабаром після пограбування, але успішно уникнув кримінальної відповідальності, симулюючи божевілля більше трьох років. Йому вдалося вирватися згодом із психіатричного відділення, але він був схоплений через два роки при плануванні чергового грабежу. Камо був тоді засуджений до смертної кари за його злочини, у тому числі пограбування 1907 року. Але його вирок був замінений на довічне ув'язнення. Камо був звільнений лише після революції 1917 року.

Жоден з інших відомих учасників чи організаторів пограбування не були надалі притягнуті до кримінальної відповідальності. Після смерті, на могилі Камо був зведений пам'ятник, недалеко від Єреванській площі в Пушкінському саду. Цей пам'ятник був демонтований пізніше, і рештки Камо було переміщені в інше місце.

Фон

РСДРП, попередник Комуністичної партії Радянського Союзу, була сформована в 1898 році. Метою діяльності РСДРП була зміна економічної та політичної системи в Російській Імперії шляхом пролетарської революції згідно з марксистською доктриною. Поряд з їхньою політичною діяльністю РСДРП та інших революційних груп (таких, як анархісти і есери) практикувалися різні операції бойовиків, у тому числі й «експропріації», евфемізм для збройних пограбувань державних чи приватних фондів для підтримки їх революційної діяльності.

З 1903 р. РСДРП були поділені між двома основними групами: більшовики і меншовики. Після придушення революції 1905 року в Російській Імперії, РСДРП провела свій 5-й з'їзд у травні–червні 1907 р. у Лондоні з надією на врегулювання розбіжностей між більшовиками та меньшовиками. Однак питання, що розділило партію на дві групи в розбіжностях своїх поглядів на бойову діяльність, і зокрема, «експропріацій» не було вирішено. Найбільш войовничі більшовики — делегати 5-го з'їзду підтримали пропозицію Володимира Леніна продовжувати проведення грабежів. Меньшовики виступали за більш мирний і поступовий перехід до революції, і проти войовничої експропріації. На 5-му з'їзді була прийнята резолюція із засудженням участі чи допомоги бойовим операціям, в тому числі і «експропріацій» як «дезорганізації та деморалізації», із закликом припинати протистояння. Ця резолюція була прийнята 65 відсотками голосів «за» при 6 відсотках — проти (решта утримались або не голосували) усіма меншовиками і навіть більшовиками в підтримку резолюції.

Попри єдність партії щодо заборони дії окремих комітетів, в ході V з'їзду більшовики обрали свій керівний орган, так званий більшовицький Центр, тримаючи це в секреті від іншої частини РСДРП. До більшовицького центру на чолі з «Фінансовою групою» входили Володимир Ленін, Леонід Красін і Олександр Богданов. Серед інших партійних заходів, більшовицьке керівництво також запланувало ряд «експропріацій» в різних куточках Росії під час V з'їзду і чекало на велике пограбування в Тифлісі, яке сталося через кілька тижнів після цього зібрання.

Підготовка До 5-го Конгресу, високопоставлені більшовики провели зустріч у Берліні у квітні 1907 року, обговорюючи особливості пограбування, щоб отримати кошти на закупівлю зброї. Учасниками були Ленін, Красін, Богданов, Йосип Сталін і Максим Литвинов. Група постановила, що Сталіну, тоді відомому за його кличкою Коба, і вірменину Симону Тер-Петросяну, відомому як Камо, слід організувати пограбування банку в місті Тифлісі.

29-річний Сталін тоді жив у Тифлісі з дружиною Катериною і новонародженим сином Яковом. Сталін був досвідченим в організації пограбувань, і ці подвиги допомогли йому завоювати репутацію більшовицького центру, як головного фінансиста партії.

Камо на чотири роки молодший Сталіна, мав репутацію безжалісної людини. Трохи пізніше він убив людину, вирвавши серце із грудей.

Під час змови, Камо керував злочинною організацією під назвою «вбрання». Сталін говорив, що Камо був «майстром маскування». І Ленін називав Камо його «кавказьким бандитом». Сталін і Камо разом росли, і Сталін залучив Камо до реалізації марксистських ідей.

Після квітневої наради, Сталін і Литвинов вирушили до Тифліса, щоб повідомити Камо про плані і організацію теракту. За словами Романа Бракмана, це Секретна папка Йосипа Сталіна: прихована життя, в той час як Сталін працював з більшовиками для організації злочинної діяльності, він також виступав інформатором для Охоронки Російської таємної поліції. Бракман стверджує, що після того, як група повернулася в Тифліс, Сталін повідомив, директора охоронки Мухтарова про плани пограбування банку і обіцяв надати Охоронці додаткову інформацію трохи пізніше.

У Тифлісі, Сталін почав планувати пограбування. Він встановив контакт з двома окремими особами усередині банку, щоб отримати інформацію про стан банківських операцій: банківський клерк по імені Гіго Касрадзе і старий шкільний товариш Сталіна Вознесенський, який працював у Тифліському банківському поштовому відділенні. Вознесенський пізніше заявив, що він брав участь у крадіжці через захоплення Сталінської романтичної поезії. Вознесенський давав Сталіну доступ до секретних графіків перевезення грошей на диліжансі до Тіфліського відділення державного Банку. Вознесенський також повідомив Сталіна, що банк буде одержувати велику партію грошей на кінному екіпажі 26 червня 1907 року.

Красін допоміг виготовити бомби, щоб використовувати їх при нападі на диліжанс. Камо зроблені бомби ховав у середині дивана. Хоча за декілька тижнів до пограбування у Камо випадково здетонувало одна з Красінських бомб при спробі встановити запобіжник. Вибухом було сильно пошкоджені очі. У Камо назавжди залишився шрам. Камо був прикутий до ліжка на місяць через сильний біль, і ще не повністю відновився до моменту пограбування.

День пограбування У день пограбування, 26 червня 1907 року, 20 організаторів, в тому числі і Сталін, зустрілися біля Єреванської площі (всього у 2 хвилинах ходьби від семінарії, банку та віце-королівського палацу) доопрацювати свої плани. Після зустрічі, вони вирушили на свої місця у підготовці до теракту. Російській владі стало відомо, що революціонерами плануються в Тифлісі певні великі акції. Тому було збільшено кількість поліцейських на головній площі та на кожному розі центру міста. Члени банди, спостерігаючи зверху, помітили збільшення на площі кількості патрулюючих жандармів і поліції.

Члени банди, одягнені переважно як селяни, чекали на вулиці з револьверами і гранатами. На відміну від інших, Камо був одягнений як кавалерійський капітан і виїхав на площу в кінному фаетоні з відкритим екіпажем.

Змовники захопили таверну Tilipuchuri, вікна якої виходили на площу, готуючись до пограбування. Свідок Давид Сагірашвілі, пізніше заявив, що він ходив по Єреванській площі з подругою на ім'я Bachua Kupriashvili. При вході у таверну один з розбійників запросив його в середину і попросив його зупинитися. Опинившись всередині таверни, Сагірашвілі зрозумів, що озброєні люди зупиняли людей від від'їзду. Коли вони отримали сигнал, що банківський диліжанс наближається до площі, озброєні люди швидко залишили будівлю з пістолетами.

Тіфліське відділення державного банку Російської Імперії здійснювало перевезення грошових коштів між поштовим відділенням і Державним банком на кінному диліжансі. Всередині диліжанса знаходились гроші, двоє охоронців з гвинтівками, касир банку і банківський бухгалтер. Фаетон, у якому знаходились озброєні солдати їхав позаду диліжанса. Також кінні козаки їхали попереду, поруч і позаду карети.

Атака

Диліжанс проїхав через переповнену площу близько 10:30 ранку. Купріашвілі дав сигнал, і розбійники кинули гранати. Загинуло багато коней і охоронців. У відповідь, почали стріляти охоронці, які охороняли диліжанс і знаходились на площі. Бомби були кинуті зі всіх сторін. Грузинська газета Ісарі повідомляла: «ніхто не міг уявити яким страшним був гуркіт від вибухів бомб … Звук викликав паніку скрізь … майже через усе місто, люди почали тікати. Карети та вози скакали геть». Вибухи були настільки сильними, що завалилось декілька димових труб. Також було розбите кожне віконне скло на милю навколо. Катерина Сванідзе, дружина Сталіна, стояла на балконі свого будинку, недалеко від площі з сім'єю і дитиною. Коли вони почули вибухи, вони кинулися назад в будинок із жахом.

Один з поранених коней, запряжених у банківський диліжанс банк тягнув його далі. Його переслідували Купріашвілі, Камо, і ще один розбійник, Датико Чибріашвілі. Купріашвілі кинув гранату, яка відірвала ноги у коня. Але Купріашвілі від вибуху був оглушений і впав на землю. Він прийшов до тями і вискочив на площу, якраз перед поліцейським і військовим, що прибули з підкріпленням. Купріашвілі вихопив з диліжанса мішки з грошима в той час як Камо відстрілювався з пістолета. Разом вони закинули гроші у фаетон Камо. Вони дуже поспішали, тому необачно залишили двадцять тисяч рублів. Деякі з них були вкрадені одним з водіїв диліжанса, який згодом був заарештований за крадіжку.

Теракт і його наслідки

Отримавши гроші, Камо швидко поскакав з площі. Зустрічаючи поліцейський екіпаж, він прикинувся капітаном кавалерії, і з криками «Гроші у безпеці. Біжіть на майдан.» правоохоронець у вагоні скорився, зрозумівши тільки потім, що він був обманутий утікаючим грабіжником. Камо потім поїхав до бандитської штаб-квартири, де він переодягнувся. Всі грабіжники швидко розсіялися, і жодного з них не спіймали.

Один з грабіжників, Елісо Ломінадзе, вкрав вчительську уніформу, щоб замаскувати себе і повернувся до площі, спостерігати на цю бійню. 50 жертв лежали пораненими на площі разом з мертвими людьми і кіньми. Влада заявила, що тільки три людини померли, але документи архівів охоронки свідчили, що справжнє число було близько сорока.

Державний банк був не впевнений, скільки насправді втратив від грабежу, але найкращі оцінки складали приблизно 341,000 рублів, загальною вартістю близько 3,4 мільйона доларів станом на 2008 рік. Близько 91 000 рублів були розкидані по невеликих рахунки. Однак 500-карбованцеві купюри було важко обміняти, тому що їх серійні номери були відомі поліції.

Роль Сталіна