Джудіт Джозефін Гроссман, відома як Джудіт Мерріл (; 21 січня 1923, Бостон — 12 вересня 1997, Торонто) — американська та канадська письменниця, критикиня та сценаристка у жанрі наукової фантастики.
Біографія та творчість Народилася 21 січня 1923 року в Бостоні, США, в родині Етель та Самуеля Гроссманів. Коли почалася Велика Депресія, батько наклав на себе руки. Навчалася у Дівочій латинській школі (). Переїхавши з матір'ю до Нью-Йорка, пішла до середньої школи Морровс Гай (), яку закінчила 1939 рокуMerril, Judith (1976). The Best of Judith Merril. New York: Warner Books. . Page 7..
22 жовтня 1940 року одружилася з Денном Зіссманом, 1942 народила дочку Мерріл (невдовзі письменниця візьме ім'я доньки собі за псевдонім). Згодом чоловіка призвали до армії, а після його повернення з Другої світової війни стосунки погіршилися і вони розійшлися. 1948 року одружилася з Фредеріком Полом, народила дочку Анну. Згодом розлучилася. 24 вересня 1960 року одружилася з Деном Сагруе. 1963 розійшлася.
1969 року разом з дочкою Анною емігрувала до Канади. 1976 року отримала канадське громадянство.
Померла 12 вересня 1997 року від серцевої недостатності в Головній лікарні Торонто.
Діяльність Дебютувала як письменниця у травні 1948 року, коли на сторінках журналу «Astounding» з'явилося її перше оповідання у жанрі наукової фантастики — «Це всього лиш мати» ().
1950 року світ побачив одночасно перший роман та перша збірка письменниці — «Тінь над вогнищем» () та «Постріл у темряву» (). Вслід вийшли романи «Марсіанський форпост» () та «Стрілець Кейд» (), які Мерріл написала у співавторстві з Сирілом М. Корнбласом.
1960 року вийшла збірка оповідань Мерріл під назвою «Поза межами» (). 1963 року світ побачив роман «Люди завтрашнього дня» ().
З 1956 по 1968 роки укладала антології «Наукова фантастика: найкраще за рік» (всього 12 випусків), куди входили нові експериментальні твори цього жанру. У 1960-ті також працювала редакторкою-оглядачкою журналу «Fantasy & Science Fiction». Увесь 1967 рік провела в Англії, де редагувала антологію «Англія піднімає н. ф.» ().pp. 102—103 Jamison, R J Grayson Hall: A Hard Act to Follow iUniverse, 7 Aug 2006
1969 року випустила збірку оповідань «Дочки Землі» (). Наступного року Джудіт Мерріл подарувала свою величезну колекцію науково-фантастичної літератури міській бібліотеці Торонто. 1977 року в Торонто опублікувала збірку «Корабель виживання та інші історії» ().
З 1978 по 1981 роки створювала міні-документалки на 3-7 хвилин, які передували канадському показу телесеріалу «Доктор Хто» та містили філософські коментарі щодо тем, які зачепило це шоу. 1994 написала «Послання деяким марсіанам» для компакт-диску «Візії марсіан», який доставили на Марс космічним шатломConroy, Ed (September 3, 2012). «That time when Doctor Who educated Ontario». BlogTO..
Пам'ять 1997 року Американська асоціація письменників-фантастів присудила Джудіт Мерріл почесне звання «Заслужений автор фантастики», а 2013 року її включили до Зали слави наукової фантастики та фентезі. Емілі Пол-Веарі, онука письменниці, доуклала автобіографію своєї бабусі та 2002 року видала книгу під назвою «Краще треба було любити: Життя Джудіт Мерріл» ().
Бібліографія That Only a Mother (1948) — «Це всього лиш мати» Shadow on the Hearth (1950) — «Тінь над вогнищем» Outpost Mars (1952) — «Марсіанський форпост» — у співавторстві з Сирілом М. Корнбласом Gunner Cade (1952) — «Канонір Кейд» — у співавторстві з Сирілом М. Корнбласом Survival Ship (1951) — «Корабель виживання» The Tomorrow People (1960) — «Люди завтрашнього дня» The Lonely (1963) — «Самотній» Survival Ship and Other Stories (1973) — «„Корабель виживання“ та інші історії» The Best of Judith Merril (1976) — «Найкраще Джудіт Мерріл» ''Homecalling and Other Stories: The Complete Solo Short SF of Judith Merril (2005) — «Поклик додому та інші історії: Повне збірка малої науково-фантастичної прози Джудіт Мерріл»
Примітки
Джерела Merril, Judith, and Emily Pohl-Weary. Better to Have Loved: The Life of Judith Merril. Between the Lines, 2002.
Посилання