Козі́вка — село в Україні, у Великогаївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області, України. До 2015 року центр Козівківської сільської ради. Від вересня 2015 року, ввійшло у склад Великогаївської сільської громадиЛист Тернопільської ОДА від 10 січня 2019 р. № 04-205/42-99. До Козівки приєднано хутір Боднарка. На хуторі Боднарка є джерело сірчаної води.
Розташоване на річці Сороцька.
Населення — 686 осіб (2015).
Географія Козівка знаходиться в центральній частині Тернопільського району. Відстань до обласного і районного центру Тернополя — 25 км. До найближчої залізничної станції Прошова — 8 км. Найближче сільське поселення — Сороцьке. Також Козівка межує з такими селами як Магдалівка, Грабовець і Скоморохи.
Село розташоване на Подільській височині. Територія є переважно рівниною. Тільки в поодиноких місцях спостерігаються такі форми рельєфу як горби та долини. Через Козівку протікає річка Сорока, яка ділить село практично на дві рівні частини.
Клімат Козівки є помірно континентальний, з теплим вологим літом і м'якою зимою. Середня температура повітря коливається від — 3 °C у січні до +21 °C у липні. Середньорічна кількість опадів становить 470—550 мм.
Ґрунти У Козівці поширені ясно-сірі і сірі лісові ґрунти. Вони сформувалися на лесах і лесоподібних суглинках під лісовою рослинністю. Гумусовий горизонт у них незначний і майже безструктурний, уміст гумусу невеликий (1,3-1,8 %). Ці ґрунти мають кислу реакцію, і тому для підвищення їхньої родючості необхідне вапнування, внесення органічних і мінеральних добрив.
Розораність території села становить приблизно 70 %. Цей показник є одним із найвищих по всій Україні. В середньому кожне домашнє господарство має у своєму користуванні до 1,5-2 га землі. Проте більше як половина родючих ґрунтів села перебуває у тимчасовій власності середніх підприємців. Село виробляє велику кількість березового соку.
Історія Первісне поселення вперше згадується у письмових джерелах за 1458 р. під назвою Лозівка.
За переказами давнє поселення знаходилось у Яру, який називали Бендери, на південь від теперішньої Козівки. Під час татарських нападів поселення було зруйноване, а люди, що врятувалися, переселились поблизу р. Сороки, береги якої вкривали розкішні густі лози. Саме з цим пов'язують первісну назву села — Лозівка. Згодом у цих місцях почали розводити кіз і, напевно, через це село змінило свою назву на теперішню.
З середини 1850-х років та до адміністративної реформи 1867 року село належало до Микулинецького повіту.
23 листопада 1918 р. польський відділ під командою полковника Ч. Рибінського, сформований в Одесі, перейшов кордон під Сатановим і направився до Тернополя. Він складався з 22 офіцерів і 700 жовнірів. Полковник ЗУНР Дмитро Вітовський вислав назустріч січовиків, які 27 листопада під с. Козівка оточили польський загін і взяли у полон. Решта групи, яка залишилася в Микулинцях склала зброю. Полонених відвезли до Тернополя.
В селі було створено військову організацію «Стшелєц», члени якої жорстоко били тих українців, які носили вишиті сорочки. Було організовано й інші польські товариства («Школа Людова», «Кулко Рольніче»).
1 серпня 1934 року в рамках реформи на підставі нового закону про самоуправління (23 березня 1933 року) увійшло до нової сільської гміни Баворів (Тернопільський повіт Тернопільського воєводства).
Осередок ОУН в селі було створено в 1939 р. Його очолювали Поляк Михайло, Гурин Йосип та Петрик Іван.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великогаївської сільської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району.
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610923, розташована у приміщенні будинку культури.
Результати зареєстровано 542 виборці, явка 54,06%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 29,55%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 19,24%, за «Голос» — 12,37%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Іван Чайківський (самовисування) — 44,84%, за Володимира Кісілевича (Слуга народу) — 18,51%, за Тараса Юрика (Європейська Солідарність) — 12,81%.
Виробничі функції села Колгосп в Козівці було створено в 1945 р.
У селі діє фермерське господарство «Дідик 2012», яке спеціалізується на:
вирощуванні зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур вирощуванні овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів змішане сільське господарство: виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості оптовій торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Населення На даний час у селі проживає 686 осіб. У національному складі населення села українцям належить 99,6 %, 0,4 % становлять грузини. У Козівці є від'ємним природний приріст та висока смертність . Також відбувається переселення молоді села у міста; за останнє десятиліття у селі кількість жителів зменшилась на 100 осіб. У статево-віковій структурі населення в селі понад 57 % становлять жінки, а чоловіки — 43 %.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 786 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,75 % польська 0,13 % російська 0,13 %
Релігія
Є церква святого Миколая Чудотворця (1888, кам'яна) Священиком є декан Великобірківський отець Василь Брегін, капличка (1991).
Пам'ятки
Поселення (епоха бронзи; ранньозалізний час; давньоруська культура (XII—XIII ст.));
Збереглася козацька могила, встановлений на честь скасування панщини, споруджено , полеглим у німецько-радянській війні (1968), (1992, скульптор Б. Григоренко, перший на Тернопільщині).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Першу школу в селі відкрили у 1850 р. Навчання велося українською мовою і навчав дітей лише один вчитель. В 1894 р. було добудовано ще одну класну кімнату та закріплено ще одного вчителя. Управителями школи були поляки (Лібасовський, Роговський, Чесніковський, Рутка), а вчителями українці (Пастушенко, Паливода, Горошко, Федишин, Завадович, Петровський, Гриценівна (Грицина). Хоч школа офіційно була з українською мовою навчання, проте уже в 1 класі діти вчилися за польським букварем.
Ще з часів панської Польщі залишилося 2 фільварки: один з них належав Мохнацькому, а другий — Созанському.
Перед II світовою війною в селі було майже 500 господарств та проживало 2500 мешканців, у тому числі 85 поляків і 46 євреїв.
Відомі люди
Уродженці Володимир Снітинський (*1948) — ректор Львівського національного аграрного університету, Заслужений діяч науки і техніки України(1997), доктор біологічних наук (1989), академік НААНУ Білинський Йосип — український громадський діяч, меценат громадський діяч, меценат І. Дацик педагог і громадський діяч Євген Рій Бунт Олег Євгенович (1948) — український тренер з біатлону, заслужений тренер України (2003); співак Й. Сагаль.
Персоналії
1-й землевпорядник — В. Литвин (1995—1998 рр.)
Топоніміка унікальних урочищ та населених пунктів Козівки Західна частина села носить назву «Баба», північно-східна частина села називається «Радчий кут», а східна частина села має назву «хутір Боднарка». Південна частина села називається «Заріка», через те, що річка Сорока яка протікає через село ділить його практично на дві рівні частини — північну та південну.
Галерея
Примітки
Література
В. Уніят. Козівка // — С. 127. Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.-С.44 Коханню не зарадили навіть королівські ліки [Текст] : [про фармацевта, громадський діяча, мецената Й. Білинського] / Б. Новосядлий // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 10 (11 берез.). — С. 7 : фот. https://web.archive.org/web/20160828213848/http://refer.in.ua/major/265/99523 http://pshenica.4sg.com.ua/?f=255547 Сайт села