Аборти в Болгарії законні на вимогу вагітної жінки впродовж перших 12 тижнів вагітності починаючи з 1 лютого 1990 року. Від 12 до 20 тижнів аборт дозволений тільки для жінок, які мають певні захворювань, що можуть поставити під загрозу їх життя чи життя плоду, а після 20 тижнів аборт дозволений тільки у разі, якщо життя вагітної жінки перебуває в небезпеці або плід сильно пошкоджений генетично.
Аборти були узаконені постановою Міністерства охорони здоров'я від 27 квітня 1956 року, яка передбачала аборти для всіх вагітностей упродовж перших 12 тижнів через будь-яку причину, а з більшим строком — лише за медичними показаннями.
Постанова Уряду в лютому 1968 року суворо обмежила випадки законного застосування абортів. Це рішення було спрямоване на боротьбу проти зниження народжуваності. Більшість абортів вимагали схвалення спеціальної медичної комісії. Вони були повністю заборонені для бездітних жінок, за винятком медичних показань. Тільки жінки віком понад 45 років або з трьома і більше дітьми могли отримати аборт на вимогу, за винятком випадків, якщо строк вагітності перевищував 10 тижнів, а жінка вже перенесла аборт у попередні 6 місяців.
Обмеження були розширені у квітні 1973 року, і охопили жінок, які не мали дітей або мали тільки одну дитину. Дозвіл на аборт можна було отримати тільки в разі зґвалтування або інцесту, для неодружених і бездітних дівчат віком до 18 років, для жінок понад 45 років з однією дитиною, або у випадках захворювань, що загрожують життю вагітної жінки та життєздатності плоду. Обмеження були дещо пом'якшені в 1974 році, але більшість обмежень залишилися до декрету 1 лютого 1990 року.
Станом на 2003 рік кількість абортів у Болгарії становила 21,3 абортів на 1000 жінок та дівчат віком 15-44 років, і відтоді зменшується. рік цей показник дорівнював 14,7 абортів на 1000 жінок та дівчат віком 15-44 років. Високий рівень абортів у Болгарії створює проблеми для громадської охорони здоров'я.
Примітки