Борис Євстахійович Бутома (; , Порт-Петровськ, Дагестанська область, Російська імперія, тепер місто Махачкала — , Москва, СРСР) — радянський державний та господарський діяч. Герой Соціалістичної Праці (23.07.1959). Міністр суднобудівної промисловості СРСР (1965—1976). Депутат Верховної Ради СРСР 6—9-го скликань (1962—1976 роки). Кандидат у члени ЦК КПРС в 1961—1966 роках. Член ЦК КПРС в 1966—1976 роках. Доктор технічних наук, професор.
Життєпис Народився в міщанській родині. Батько був дияконом православної церкви в місті Порт-Петровську.
У 1920—1932 роках працював токарем і слюсарем з металу в судноремонтних майстернях Севастопольського порту Кримської АРСР.
Член ВКП(б) з 1928 року.
У 1932—1936 роках — студент факультету військового кораблебудування Ленінградського кораблебудівного інституту, інженер-судномеханік.
У 1936—1944 роках — майстер, помічник будівельника об'єкта, здавальний механік, головний будівельник надводних кораблів, начальник технічного відділу, заступник головного інженера суднобудівного заводу № 202 (Дальзаводу) у місті Владивостоці.
У 1944—1948 роках — головний інженер, директор суднобудівного заводу № 340 в місті Зеленодольську Татарської АРСР.
У липні 1948 — вересні 1949 року — начальник 3-го Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР. У вересні 1949 — 1952 року — начальник 9-го Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.
У березні 1952 — березні 1953 року — заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.
У березні 1953 — квітні 1954 року — начальник 4-го Головного управління, член колегії Міністерства транспортного і важкого машинобудування СРСР.
У квітні 1954 — грудні 1957 року — заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.
14 грудня 1957 — 13 березня 1963 року — голова Державного комітету Ради Міністрів СРСР по суднобудуванню — міністр СРСР. 13 березня 1963 — 2 березня 1965 року — голова Державного комітету з суднобудування СРСР — міністр СРСР.
2 березня 1965 — 11 липня 1976 року — міністр суднобудівної промисловості СРСР.
Похований на Новодівочому цвинтарі міста Москви.
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (23.07.1959) — за створення головного атомного підводного човна проєкту 627, К-3 «Ленінський комсомол» п'ять орденів Леніна (23.07.1959, 17.06.1961, 28.04.1963, 30.04.1967, 25.10.1971) два ордени Трудового Червоного Прапора (1945, 25.07.1966) медаль «За трудову доблесть» (9.10.1952) медаль «За трудову відзнаку» (2.10.1950) Сталінська премія другого ступеня (1949) — за важливі удосконалення побудови кораблів Ленінська премія (1974) — за створення стратегічної ПЛ 667Б
Вшанування пам'яті З 1976 по 2016 рік Курортна вулиця в Миколаєві носила ім'я Бутоми.