Ангіотензинперетворювальний фермент, також ангіотензинперетворювальний фактор (АПФ, ) – білок, який кодується геном ACE, розташованим у людини на короткому плечі 17-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 1 306 амінокислот, а молекулярна маса — 149 715.
Кодований геном білок за функціями належить до металопротеаз та карбоксипептидаз. Білок має сайт для зв'язування з іоном цинку. Локалізований у клітинній мембрані, цитоплазмі, а також секретований назовні.
Фізіологічна функція АПФ є важливим елементом ренін-ангіотензинової системи - важливого регулятора артеріального тиску в кровоносній судині ссавців, зокрема людини.
Внаслідок зменшення артеріального тиску крові у юкстагломерулярних клітинах, які є частиною нефрону в нирках, починає виділятися гормоноподібний протеолітичний фермент ренін. Під дією реніну з білка α2-глобулінової фракції крові — ангіотензиногену, шляхом обмеженого протеолізу відщеплюється декапептид ангіотензин І. Від цього пептиду під дією АПФ відщеплюється 2 амінокислотних залишки й утворюється ангіотензин ІІ. Ангіотензин ІІ у свою чергу проявляє вазоконстрикторну дію та стимулює виділення корою наднирників альдостерону, під дією якого збільшується реабсорбція іонів натрію та води у дистальному відділі нефрона, що призводить до збільшення об'єму циркулюючої крові.
Також АПФ розщеплює пептидний гормон брадикінін, елемент калікреїн-кінінової системи, таким чином ще зменшуючи розслаблювальну дію на м'язи судин.
У медицині Для лікування артеріальної гіпертензії в клінічній практиці використовуються інгібітори АПФ, зокрема беназеприл, каптоприл, цилазаприл, еналаприл, фозиноприл, лізиноприл тощо.
Література
Примітки
Див. також Хромосома 17 Ангіотензинперетворювальний фермент 2