Монома́ховичі (у літописах також — Володимирове плем'я) — руський князівський рід, родоначальником якого був великий князь київський, Володимир II Мономах. Відгалуження гілки династії Рюриковичів — Всеволодовичів, яка іде від сина Ярослава Мудрого Всеволода Ярославича і дочки візантійського імператора Костянтина IX Мономаха Марії

Історія Відгалуженням династичної лінії Мономаховичів були Мстиславичі, волинські Ізяславичі, смоленські Ростиславичі, суздальські Юрійовичі, а також роди ярославських, ростовських, московських і тверських князів.

У середині XII століття родинними володіннями представників цієї династії були Київська, Ростово-Суздальська, Смоленська, Переяславська земля і Волинь. Представники Мономаховичів вели боротьбу в першій половині XII ст. із спорідненими родами Ольговичів та потомками Ізяслава Ярославича за Київське князівство та Новгород. З середини XII ст., після розростання роду почались усобиці які з перемінним успіхом велись між молодшими Мономаховичами — Юрієм Долгоруким та його потомками, і Мстиславичами за участі окрім Ольговичів також і Давидовичів, рязанських та галицьких князів.

У другій половині XII ст. гілкам Мономаховичів вдалось закріпитись у різних удільних князівствах Русі: Юрійовичі зберегли за собою Ростово-Суздальську землю, Ростиславичі — Смоленську, Ізяславичі — Волинь. Також різні представники цих родів правили в Переяславському князівстві та київських волостях, зокрема Овручі та на Пороссі.

Після монгольської навали потомкам Мономаха вдалось зберегти за собою більшість князівств. Галицько-Волинські Романовичі правили в південно-західній Русі до 1340 року. Ростиславичі володіли Смоленськом до 1404 року. А потомки Юрія Долгорукого змогли перетворити північно-східну Русь на сильне Велике князівство Московське у якому вони правили до свого вигасання на початку XVII ст.

Генеалогія Всеволод Ярославич (1030 —13 квітня 1093) — син Ярослава Мудрого, великий князь київський (1076—1077, 1078—1093). князь переяславський (1054—1076) і чернігівський (1077—1078).

Анна (Янка) Всеволодівна (бл. 1068 — 3 листопада 1113) — засновниця і настоятельниця Янчиного монастиря Ростислав Всеволодович (1070 — 26 травня 1093) — князь переяславський (1078—1093). Євпраксія Всеволодівна (бл. 1071 — 9 липня 1109) — дружина німецького імператора Генріха IV. Катерина Всеволодівна (? — 11 липня 1108) — черниця Володимир Всеволодович Мономах (1053 — 19 травня 1125) — князь чернігівський (1076—1077, 1078—1094), переяславський (1094—1113), великий князь київський (1113—1125), засновник гілки Мономаховичів. Мстислав Великий (1076—1132) — князь новгородський (1088—1117), білгородський (1117—1125), великий князь київський (1125—1132). Після його смерті почався остаточний розпад Київської Русі, його потомки відомі як Мстиславичі. Всеволод-Гавриїл Мстиславич (1103 — 11 лютого 1138) — князь новгородський (1117–1136), вишгородський (1136), псковський(1137–1138) Іван Всеволодович (?—1128) Володимир Всеволодович (? — бл. 1141) — князь новгородський (1136) Янка Всеволодівна (? — 10 травня 1128) Мстислав Всеволодович (?—1168) Верхуслава Всеволодівна (? — 15 березня 1163) — одружена з Болеславом IV Кучерявим Інгеборга Мстиславна Київська, видана 1130 року за данського принца Кнута II Лаварда Мальмфрида Мстиславна, видана за норвезького короля Сігурда Хрестоносця Дочка, 1112 року видана за Ярослава Святополковича Марія (Агафія) Мстиславна, видана за Всеволода Ольговича Ізяслав-Пантелеймон Мстиславич (бл. 1097 — 13 листопада 1154) — великий князь київський (1146—1154, з перервами), князь волинський. Засновник галицько-волинської династії Ізяславичів. Ярополк Мстиславич (? — після 1149) — згаданий 1149 року як пороський князь. Святополк-Іван (?—1154) — князь полоцький (1132), псковський (1133—1139), берестейський (1140), новгородський (1142—1148), волинський (1148—1149,1150, 1152—1154) і луцький (1150—1151, 1151—1152.) Ірина-Добронега Мстиславна — 1122 року видана за Андроніка Комнена Ксенія Мстиславна — видана за ізяславського князя Брячислава Давидовича Ростислав-Михайло Мстиславич — князь смоленський (1125—1154, 1154—1159, 1161), великий князь київський (1154, 1159—1161, 1161—1167), засновник династії смоленських князів Рогніда Мстиславна — третя дружина Ярослава Святополковича. Володимир Мстиславич (1132—30 травня 1171) — князь остерський (1147), луцький (1149), дорогобузький (1152—1154, 1170—1171), волинський (1154—1158), слуцький (1161), трипільський (1162—1168), котельницький (1169) і великий князь київський (1167, 1171) Мстислав Володимирович (? — бл. 1202) — князь дорогобузький. Ярослав Володимирович (? — після 1199) — князь новгородский в 1182—1184, 1187—1196, 1197—1199, новоторжский в 1196—1197. Ростислав Ярославич (?—1199) — помер 1199 року від пошесті. Ізяслав Ярославич (?—1199) — князь великолуцький (1197—1198), помер 1199 року від пошесті. Ростислав Володимирович (?—після 1202) — князь канівський (1163—1169) і трипільський (1191—1202). Святослав Володимирович (? — 24 березня 1221) — загинув у битві з угорцями під Галичем. Ізяслав Володимирович (?—1096), князь курський Святослав Володимирович (1079—1114), князь смоленський та переяславський Роман Володимирович (1081—1119), князь волинський (1118—1119) Ярополк Володимирович (1082—1139), великий князь київський з (1132—1139) В'ячеслав Володимирович (1083—1154), князь турівський, великий князь київський у 1139, 1150, 1151—1154 Михайло В'ячеславич (? — 25 липня 1129) — князь турівський Роман Михайлович (сер XII ст.) — князь василевський і красненський. дочка — дружина В'ячеслава Ростиславича (?) Полоцького Марія (Марина) Володимирівна (?—1146/1147), дружина претендента на престол Візантії Лжедіогена. Євфимія Володимирівна (?—1139) — у 1112 р. була видана за угорського короля Кальмана Книжника (бл. 1065—4.02.1114) Агафія Володимирівна — 1116 р. видана за городенського князя Всеволодка Давидовича († 1141) Юрій Долгорукий (1091—1157), князь суздальський, великий князь київський (1149—1150, 1155—1157), його потомки — Юрійовичі правили у владимиро-суздальському та переяславському князівствах. Андрій Володимирович Добрий (1102—1142) — князь волинський (1119—1135), князь переяславський (1135—1142), Володимир Андрійович (? — 28 січня 1170) — князь волинський (1146—1148), білгородський (1150), дорогобузький (1150—1152, 1156—1170), пересопницький (1152—1154 рр.) і берестейський (1154—1156 рр.). Був одружений з дочкою Святослава Ольговича, яка померла після 1170 р. Ярополк Андрійович (? — до 1170) — згадується у 1157—1159 рр.

Джерела та література Котляр М. Ф. Мономашичі (Мономаховичі) //

Котляр Н. Ф. Удельная раздробленность Руси // Мономашичи (81-86) / НАН Украины. Институт истории Украины. — К.: Институт истории Украины, 2013. — 270 с. (рос.) ISBN 978-966-02-6747-3