Поліфункційні мононаціональні мови — це мови, які в межах своєї держави є повноетнічними повнотериторіальними, а за її межами використовується як засіб спілкування, залишаючись рідною лише для однієї нації. Наприклад, російська мова. Поліфункційні мононаціональні мови, яких є понад 60, виконують функцію міжнаціонального спілкування. До них належать мови суахілі, хауса (Африка), турецька, гінді, китайська (Азія), арабська (Азія й Африка). Одним з результатів функціонування мононаціональних мов за межами території своєї держави є розвиток білінгвізму.
Див. також Одноосібні мови Частковогенераційні мови Частковоетнічні мови Повноетнічні частковотериторіальні мови Повноетнічні повнотериторіальні мови Мови з позатериторіальною монофункційністю Поліфункційні полінаціональні мови Поліфункційні поліетнічні мови Соціолінгвістична класифікація мов
Література Ткаченко О. Б. До соціолінгвістичної оцінки мов // Мовознавство — 1988. — № 2. — С. 23-24. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. — С. 105—109.