Густав Вільке (; 6 березня 1898, Дойч-Ейлау, Західна Пруссія — 14 березня 1977, Оберстдорф, Баварія) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант (1944) повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої світової війни. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940).
Біографія Густав Вільке народився 6 березня 1898 року в місті Дойч-Ейлау в прусській провінції Західна Пруссія.
27 грудня 1916 року добровільно поступив на військову службу фанен-юнкером до 4-го гренадерського полку Прусської армії, бився на Східному та Західному фронтах. Завершив війну у званні лейтенанта. 21 січня 1920 звільнився з лав збройних сил Німеччини, однак 1 лютого 1925 року відновився на службі та був призначений до 2-го піхотного полку армії Веймарської республіки. Перебував на різних командних та штабних посадах у піхотних частинах рейхсверу.
З приходом нацистів до влади залишився в армії. З жовтня 1935 року перевівся до Люфтваффе, де служив на різних посадах. З 1 жовтня 1938 року командир роти в 23-му навчальному авіаційному полку. 1 квітня 1939 став командиром батальйону в цьому полку.
у листопаді 1939 року Г. Вільке призначили командиром авіапланерної групи Гагенов/Ліппштадт (), яка готувалась до висадки повітряного десанту в Голландії. 24 травня 1940 року за проявлену мужність та сміливість у боях під час проведення операції нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
25 вересня 1940 року став командиром 1-ї десантно-транспортної авіаційної ескадри (LLG 1).
З вересня 1941 року призначений спеціальним представником Люфтваффе на виробництво компанії Messerschmitt, де брав участь у будівництві та розробці великомасштабних вантажних планерів.
1 березня 1942 року Г. Вільке присвоєне звання оберста. 1 травня він став командиром авіапольового полку, який пізніше переформували на 1-шу авіапольову дивізію Вермахту.
30 вересня 1942 року очолив цю дивізію, яка у складі 10-го армійського корпусу генерала К. Гансена утримувала позиції поблизу озера Ільмень.
20 квітня 1943 року підвищений у генерал-майори. З грудня 1943 року командував 2-ю, а потім 5-ю, 9-ю та в останні дні війни — 10-ю парашутними дивізіями Люфтваффе.
5 травня 1945 року захоплений у полон, де перебував до липня 1947 року.
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни з мечами Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Лицарський хрест Залізного хреста (29 травня 1940) Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
Див. також Людвіг Гайльман Вальтер Геріке Еріх Пітчонка Курт Грошке Рудольф Вітціг Генріх Треттнер
Література Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5. Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2. Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6. Kurowski, Franz (1995). Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Atglen, PA: Schiffer Military. ISBN 978-0-88740-749-9.
Посилання
Wilke, Gustav — нагороди генерал-лейтенанта Вільке
Примітки
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху