В'ячесла́в Степа́нович (Стефа́нович)Биография. Муралевич Вячеслав Стефанович. // Любарский Г. Ю. История Зоологического музея МГУ. Идеи, люди, структуры. М.: КМК, 2009. С. 587.Тактический центр. Документы и материалы. М. РОСПЭН. 2012. С. 702. Мурале́вич (10 грудняабо 12 жовтня Biografien der Entomologen der Welt 1881, Київ — 1942?)  — вчений і педагог, що народився в Україні. Співробітник Зоологічного музею Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, професор, фахівець з багатоніжокРусское Энтомологическое Обозрение XII. 1912. -VI −1.. Засуджений у 1920 році за справою «Тактичного центру».

Життєпис

Народився у Києві, дитячі роки провів у Таврійській губернії. У 1899 році поступив на перший курс природничого відділення Московського університету. Тут він став учнем Г. О. Кожевнікова, російського зоолога, географа та еколога. У 1901 році зібрав гербарій в околицях Севастополя.

У 1907 році майбутній вчений став викладачем приватної гімназії В. В. Ломоносової у Москві. Наступного року він вже є позаштатним асистентом Московського університету і як такий у 1909 році на Севастопольській біологічній станції збирав польовий матеріал по дрібних ракоподібних з роду Spheroma.

У 1909—1910 роках В'ячеслав Степанович обробляв у Зоомузеї Московського університету колекцію багатоніжок з Кавказу. Відтоді він почав спеціалізуватися як зоолог на вивченні саме цієї групи тварин. Одночасно він вів практичні заняття із студентами з зоології безхребетних. Як науковець описував нові для науки таксони тварин. Починаючи з 1911 року В. Муралевич входив до складу Комісії з вивчення фауни Московської губернії. У 1912 році він стає асистентом кафедри зоології за штатом університетського Зоомузею. Того ж року за рекомендацією знаних вчених-ентомологів (М. Я. Кузнєцова, В. Ф. Болдирєва, Г. Г. Якобсона) його обирають дійсним членом Російського ентомологічного товаристваРусское Энтомологическое Обозрение. XII. 1912. -VI −1.. У 1913 році він передав до Зоомузею колекцію комах з Амурської залізниці. Він чимало зусиль доклав до створення каталогів музею, що обіймали різні групи водяних безхребетних тварин.

Починаючи з 1917 року В. С. Муралевич активно працював у складі легальних російських організацій — «Спілки трудової інтелігенції» та «Спілки громадських діячів» (виникла у серпні 1917 року). Ці дві спілки, разом з іншими структурами навесні 1919 року створили організацію «Тактичний центр». Вона мала на меті об'єднати, координувати та спрямовувати діяльність антибільшовицьких організацій, що увійшли до її складу. У серпні 1920 року «Тактичний центр» було розкрито каральними органами радянської влади.

Власне, єдиним реальним звинуваченням стосовно В. Муралевича було те, що він, начеб-то, за завданням «заколотників», підготував проект майбутнього розвитку народної освіти. Проте, на суді Муралевич стверджував, що йдеться про рукопис його статті для журналу «Народна школа», який він передав одному з лідерів «Тактичного центру» для ознайомленняТактический центр. Документы и материалы. М. РОСПЭН. 2012. С. 388—389..

Муралевича засудили до розстрілу, але цей вирок замінили умовним строком ув'язнення на 5 років і звільнили у залі суду.

У 1923 році В'ячеслав Степанович читав лекції з «Основ сучасного природознавства» як професор Державного інституту журналістики[http://www.evartist.narod.ru/text23/0032.htm Фатеева И. А. Медиаобразование: теоретические основы … История Московского института журналистики. У 1927 році він обіймав одночасно посади професора 1-го Московського державного університету і співробітника Російського історичного музеюВся Москва. Адресная и справочная книга на 1927 год. Отдел 5. Адреса лиц … С. 490.

Сім'я

Батько — Степан Киприанович Муралевич (1856—1941?) навчався на медичному факультеті Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка. У березні 1878 року виключений на два роки за участь у студентських заворушеннях. У 1881 році закінчив університет. У 1900-х роках працював міським лікарем у ФеодосіїДеятели революционного движения в России: биобиблиографический словарь: От предшественников декабристов до падения царизма: [В 5 т.]. — М.: Изд-во Всесоюзного общества политических каторжан и ссыльно-поселенцев, 1927—1934.. 22 червня 1905 разом з двома представниками міської влади поднімався на борт панцерника «Потьомкін» і вів перемовини із повсталимиКардашев Ю. П. Восстание. Броненосец «Потёмкин» и его команда. — 1-е. — Киров: Дом печати «Вятка», 2008. — С. 497. — 1000 экз. — ISBN 5-7897-0193-0.. Загинув від рук нацистів в окупованій Феодосії. Брат Вадим Степанович Муралевич (1883—?) — год член партії кадетів (1906—1917) мав медичну освітусвящ. Павел Флоренский. Предполагаемое государственное устройство в будущем. (сост. игум. Андроник (Трубачев)). В 1927 году зазначений як лікар-терапевт, при цьому ще й працював у Педагогичному технікумі імені Л. Д. Троцького. У 1933 році припинив займатися медициною, цілком перейшовши на педагогічну працю. Викладав физикуПросим освободить из тюремного заключения. Письма в защиту репрессированных. М.: Советский писатель. 198 с. C. 178. на робітфаці імені Бухарина. 9 квітня 1933 року заарештований у справі так званої "Контрреволюційной націоналістичної фашистської організації «Партія відродження Росії». 26 июля 1933 засуджений до заслання у Казахстан на три роки. (За цією ж справою засуджений також Флоренський Павло Олександрович). Вадим Муралевич реабілітований. Його слідча справа № П-52043 зберігається у Державному архіві Російської Федерації. Донька Єлізавета Муралевич проживала у МосквіБорис Маркус Московские картинки 1920-х — 1930-х г.г. — http://www.wmos.ru/book/detail.php?PAGEN_1=31&ID=3540 ]. Єлізавета Муралевич (по-батькові не вказано), «15 років, — донька засланого за шкідництво професора», згадується у доповідній Ягоди Генриха Григоровича Сталіну у 1935 роціhttps://books.google.ru/books?id=_lRLHLkt_XwC&pg=PA319&lpg=PA319&dq=%22+Муралевич+Елизавета%22&source=bl&ots=BjJxuH4_YD&sig=v67XJRWsfPAgxo8VeV2BveIBULE&hl=ru&sa=X&ei=MuMLVZKTDMX3OuzzgOAC&ved=0CB4Q6AEwAA#v=onepage&q=%22%20Муралевич%20Елизавета%22&f=false Губернаторов Н. В. «Смерш» против «Буссарда» (Репортаж из архива тайной войны) М.: Кучково поле, 2005. С. 319].

Спірна інформація

Деякі відомості стосовно «В. С. Муралевича» напевне відносяться до його молодшого брата Вадима Муралевича, який, зрозуміло, мав такі самі ініціали та прізвище. Зокрема, повідомлялося, що «зоолога і фізика» В. С. Муралевич в 1933 році присудили до трирічного заслання до КазахстануРазумов А. А., Левитская Н. Г., Шумилин А. А., Сафонов Н. Н. Именной указатель // Солженицын А. И. Архипелаг ГУЛАГ. — М.: АСТ-Астрель, 2010. — Т. 3. — С. 581. — ISBN 978-5-17-065170-2. Насправді ж, ймовірніше, що це інформація про лікаря за освітою Вадима Мурилевича. Невідомо, хто з двох братів проводив бесіди по московському радіо в циклі «Мозг і душа» у лютому 1928 рокуhttp://sergeyhry.narod.ru/rv/rv1928_04_86.htm «Радио Всем», № 4, февраль 1928 год]. В'ячеслав разом із братом Вадимом неодноразово згадуються у документах по справі «Партії відродження Росії», проте відомостей, що арештували та допитували В'ячеслава, немаєhttp://florenskyfond.ru/o-florenskom/trudy-i-dni/1933.html Всё о П. Флоренском.

У Зоологічному інституті РАН зберігається невеличка колекція комах, павуків та інших членистоногих, зібрана 1934 року у околицях Чимкенту і підписана прізвищем «Мурилевич» без вказання ініціалівМихайлов К. Г. <Материалы по истории Зоологического музея МГУ> Глава 1917—1931. С. 30. Колекцію могли зібрати як В'ячеслав, так і Вадим (останній — під час заслання).

Відомості про те, що В'ячеслав Муралевич помер у 1942 році у засланніЦя дата смерті наведена у іменному покажчику книги: А. И. Солженицын. Архипелаг ГУЛАГ. 1918—1956. Опыт художественного исследования: Т. 3, — М.: АСТ—Астрель, 2010, с. 522—627Просим освободить из тюремного заключения. Письма в защиту репрессированных. М.: Советский писатель. 198 с. C. 159, також вимагають підтвердження. Наразі можна вважати, що остання достовірна згадка про В'ячеслава Муралевича датована 1927 роком (див. вище)

Таксони, описані В. С. Муралевичем Pachyiulus foetidissimus Muralevicz, 1907 Scolopendra media (Muralewicz, 1926) Scolopendra subspinipes gastroforeata (Muralevicz, 1913) — Філіппіни Scolopendra subspinipes fulgurans Muralevicz, 1913 Scutigera oxypyga Muralewitsch, 1910 Cormocephalus gervaisianus spelicomis Muralevitsch, 1926 Lithobius rufus Muralevitsch, 1926 Hessebius megapus Muralevitsch 1907

Наукові та науково-популярні праці

Muralewitsch W., Myriapoden gesammelt von der Expedition nach der Halbinsel Kanin im Jahre 1902 // Zoologischer Anzeiger. Vol. 30. 1906 P. 66-69 Муралевич В. С. К фауне Myriapoda Шнекой губернии. // Тр. студенческого кружка для исследований русской природы при Моск. ун-те. 1907. No 3. С. 94-98. Muralewitsch W., Zwei neue Arten von Scutigera aus der Mandschurei // Zoologischer Anzeiger. Vol. 31. 1907 no. 8. P. 240—243 Muralewitsch W. S., Zur Myriapodenfauna des Kaukasus Muralewitsch // Zoologischer Anzeiger. Vol. 31. 1907 P. 329—351 Muralewitsch W. S. 1910 «[Uebersicht über die Myriopodengauna des Kaukasus. Teil I. ]» Mitteilungen des Kaukasischen Museum 5(1): 1-80 Муралевич Вяч. С. «Новые течения в биопсихологии» // Словарь Венгерова (1912). Муралевич В. С. К фауне Myriopoda Смоленской губернии // Русск. энтомол. обозр. — 1913а. — Т. 13. — № 1. — С. 95-98. Muralewitsch W. S., Einige Bemerkungen über aussereuropäische Scolopendriden. // Zoologischer Anzeiger Vol. 41. 1913. P. 195—202 Сатунин К. А., Берг Л. С., Кириченко А. Н., Муралевич В. С., 1913. Фауна Черно-морского побережья Кавказа (Fauna Littoris Orientalis Ponti Euxini) // Труды Об-ва изучения Черноморского побережья, т. 2. — С.-Петербург. 248 с. Муралевич Вяч. Листопад // Смена № 38, Сентябрь 1925 Муралевич Вяч. Военные хитрости природы // Смена № 39, Октябрь 1925 Muralewitsch W. S. 1926 Neue Lithobius- und Henicops-Arten, // Zoologischer Anzeiger. 67: 218—220; Muralewitsch W. S. 1926. Übersicht über die Chilopodenfauna des Kaukasus. II. Mitteilung, // Zoologischer Anzeiger. 69: 27-44 Муралевич В. С., Каптерев П. Н. Происхождение и развитие земли и жизни на земле. Москва: Труд и книга,, 1928. — 176 с. Муралевич В. С. проф. Произошел ли человек от обезьяны. [М.]: «Атеист», . — 56 с. Муралевич B. C. Scutigeridae и Lithobiidae кавказской фауны // Мем. зоол. отд. об-ва ест., антр. и этногр. 1929. — Вып. 4. — С. 1—112.

Примітки