Борис Хазанов (), справжнє ім'я Геннадій Мойсейович Файбусович (), (, Ленінград — 11 січня 2022) — російський письменник, есеїст і перекладач.
Біографія Геннадій Файбусович народився в Ленінграді, проте коли йому виповнилось 2 роки, його батьки переїхали до Москви. У 16 років, під час німецько-радянської війни, розпочав трудову діяльність робітником на Московському газетно-журнальному поштамті. Після закінчення війни Файбусович вступив на філологічний факультет МДУ, проте на п'ятому курсі, в 1949 році він був заарештований МДБ за звинуваченням у антирадянській пропаганді, та засуджений до 8 років ув'язнення. Відбував покарання в Унжлагу. У 1955 році його реабілітували і звільнили з табору, і він вступив до Калінінського медичного інституту, який закінчив у 1961 році. Після закінчення інституту Геннадій Файбусович працював лікарем, спочатку в сільській місцевості, потім у Москві, став кандидатом медичних наук. Пізніше він перейшов на роботу до науково-популярного журналу «», де працював редактором, окрім цього, працював усним перекладачем при Центральній медичній бібліотеці Москви, а також під псевдонімом видав кілька науково-популярних книжок для дітей, і перекладав листи Лейбніца. Одночасно Файбусович брав активну участь у випуску самвидавних книг та журналів у 70—80-х роках ХХ століття, які друкувалися як підпільно в СРСР, так і за кордоном. Після того, як виникла загроза його арешту, письменник емігрував у 1982 році до ФРН. У Німеччині Борис Хазанов поселився у Мюнхені, підтримував тісні контакти з письменниками-імігрантами з СРСР, зокрема з Володимиром Войновичем. Він також був одним із співзасновників та видавців російськомовного журналу «Страна и мир». Борис Хазанов також неодноразово виступав у радіопередачах на теми культури та літератури на російськомовних радіостанціях. Більшість його літературних творів написані під час проживання у Німеччині.
Творчість Борис Хазанов опублікував сім книг прози та есеїстики в Росії, США, Німеччині та Ізраїлі. Частина його творів, зокрема романи «Античас» і «Нагльфар в океані часів», повісті «Час короля» і «Чудотворець» часто книговидавці відносять до жанру фантастикиПошук за результатом «Борис Хазанов» на сайті fantlab , хоча частина літературних критиків не погоджується із зарахуванням їх до цього жанру. Борис Хазанов вважається майстром оповідального жанру, в якому в Хазанова перетинаються та змішуються часи та культурно-архетипові мотиви.
Для прози Хазанова характерні рефлексія і ретроспекція як прийом; дійсність набуває рис сновидіння і навпаки.
Сприйняття Хазановим Росії та її народу можна охарактеризувати його ж словами (із книги «Страх»):
Нагороди та визнання Твори Бориса Хазанова перекладені кількома європейськими мовами, він є лауреатом кількохх літературних премій, зокрема, премії міста Гейдельберга «Література у вигнанні» (1998), «Російської Премії» (2008), Літературної премії імені Марка Алданова (2010), літературної премії імені Олексія Зверєва журналу «Иностранная литература» (2013).
Твори (під псевдонімом Геннадій Шингарьов) Необыкновенный консилиум, 1975 Мальчик на берегу океана, жизнеописание сэра Исаака Ньютона, 1981 Запах звёзд, сб., Tel Aviv, 1977 Час короля. Я Воскресение и Жизнь. Антивремя, New York, 1985 Миф Россия, New York, 1986 Полнолуние. Этюды о литературе, искусстве и истории. München, 2007 (избранные издания последних лет) Допрос с пристрастием. Литература изгнания. М.: Захаров, 2001 (беседы с Джоном Глэдом) Город и сны. М.: Вагриус, 2001 Ветер изгнания. М.: Сибирский хронограф, 2003 Пока с безмолвной девой. М.: Вагриус, 2005 Родники и камни. М.: Новый хронограф, 2009 Книги в серии: Русское зарубежье. Коллекция поэзии и прозы (СПб.: Алетейя) Истинная история минувших времен (2009) Третье время (2010) Вчерашняя вечность (2010) После нас потоп (2010) К северу от будущего (2010) Миф Россия (2012) Пусть ночь придет (2013) Элизиум теней (2013) …Пиши мой друг. Переписка 1995—2011 гг. СПб.: Алетейя, 2013 (переписка с Марком Харитоновым, в 2-х томах) Человек-перо. Писатели и литература (2014) Письма из прекрасного далёка: Эпистолярий 1900—2000 годов (2014)
Література
Munz M. Boris Chazanov: Erzählstrukturen und thematische Aspekte. München: O. Sagner, 1994. Lange U. Erinnerung in den metafiktionalen Werken von Boris Chazanov und Jurij Gal'perin: Verfahren zur Konstruktion von Realität, Identität und Text. Frankfurt am Main; New York: Lang, 2003
Примітки
Посилання Персональний сайт Бориса Хазанова Борис Хазанов на livelib.ru Борис Хазанов: «Хорошая книга утоляет горечь жизни» Борис Хазанов. К северу от будущего Борис Хазанов. Хроника N. Записки незаконного человека Борис Хазанов. Абсолютное стихотворение. Антология Борис Хазанов. Вчерашняя вечность. Фрагменты XX столетия. 2007 Борис Хазанов. Родники и камни, 2008 Борис Хазанов Файбусович Геннадий Моисеевич