Транспорт Воллісу і Футуни представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні громадський транспорт пасажирських перевезень не розвинений . Площа країни дорівнює 142 км² (221-ше місце у світі). Форма території країни — архіпелажна, видовжена у субширотному напрямку; максимальна дистанція між головними групами островів — 235 км; розміри острова Футуна — 15 x 5 км, Воллісу — 14 x 7 км. Географічне положення Воллісу і Футуни дозволяє країні контролювати транспортні шляхи в центральній частині акваторії Тихого океану, між сусідніми країнами Океанії.
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 2 аеропорти (208-ме місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття): від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (0); від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 1 (0).
Волліс і Футуна не є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO), інтереси країни в організації представляє Франція. Аеропорти Воллісу і Футуни мають літерний код ІКАО, що починається з — NL.
Водний
Морський Головні морські порти країни: Ліва, Мата-Уту.
Міський громадський
Державне управління Франція здійснює управління транспортною інфраструктурою заморської території через міністерства заморських територій та екології, енергетики і океанів. Станом на 6 грудня 2016 року міністерства в уряді Бернара Казеньова очолювали міністри Еріка Берейт та Сеголен Руаяль, відповідно.
Див. також Економіка Воллісу і Футуни
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Воллісу і Футуни на Вікісховищі. Карти Воллісу і Футуни — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Волліс і Футуну з часопису «Вокруг света».