Клюшниченко Євген Єлисійович (20 січня 1939, Сватове — 14 травня 2021, Київ) — український вчений, містобудівник, доктор технічних наук, професор Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), заслужений економіст України.
Біографія Народився 20 січня 1939 року в місті Сватове Луганської області.
В 1961 році закінчив Харківський інститут інженерів комунального будівництва (нині Національна академія міського господарства). Навчався в аспірантурі Київського НДПІ містобудування. В 1961—1965 працював в інституті «Діпромісто». З 1969 по 2004 працював у Київському НДПІ містобудування: у 1972—1976 — завідувачем відділу економіки містобудування, у 1976—1988 — заступником директора з наукової роботи, у 1988—2004 — директором інституту. У 2004—2021 роках здійснював науково-педагогічну діяльність у Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА), до 2016 на посаді завідувача кафедри міського господарства.
Брав участь у розробленні державних будівельних норм України (1992, 1993, 2002), розробленні генеральних планів розвитку Миколаєва (1961), Львова (1962), Києва (1975), Сум (1985), Житомира (1992), Севастополя (2005) тощо. Головний редактор науково-технічного збірника «Містобудування» (1988—2004).
Був Дійсним членом Української академії архітектури (з 1994; від 1997 — головний учений секретар), професором Міжнародної академії архітектури, членом Національної спілки архітекторів України (з 1982), віце-президентом Спілки урбаністів України (від 1990).
Брав активну участь у роботі двох спеціалізованих вчених рад з присудження вченого ступеня доктора наук при Київському національному університеті будівництва і архітектури (КНУБА) та Полтавському національному технічному університеті імені Юрія Кондратюка (ПолтНТУ).
Помер 14 травня 2021 року.
Наукова діяльність В 1998 році захистив докторську дисертацію з містобудування та територіального планування.
Основні напрямки наукової діяльності — розроблення методологічних основ формування житлового середовища та принципів його містобудівної організації; вивчення методів техніко-економічного та екологічного обґрунтування розвитку, забудови і реконструкції міст.
Публікації Автор понад 140 наукових праць, 6 книг, в тому числі 4 навчальні посібники, 20 нормативно-методичних документів тощо.
Основні праці: Економіка реконструкції житлової забудови. 1973 Економіка житлової забудови. 1977 Технико-экономические расчеты и обоснования в генеральных планах городов. 1981 (співавт.) Соціально-економічні основи планування та забудови міст. 1999 Реконструкція житлової забудови. 2000 Формування житлового середовища. 2006 Житлово-комунальне господарство міст. 2010 (співавт.)
Відзнаки Почесна грамота та подяка від Кабінету Міністрів України.
Лауреат премії Ради Міністрів УРСР за розробку і реалізацію Генерального плану м. Суми.
Почесний працівник будівництва та архітектури України
Посилання Енциклопедія сучасної України
КАФЕДРА МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА КНУБА
Золота книга України. Підприємства та промисловість
100 провідних будівельників та архітекторів України
Золоте сузір'я України