Марцін Каліновський (українізоване Ма́ртин Калино́вський; ; 1585Kalinowski /1605 — 2 червня 1652) — державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Калиновських гербу Калинова. Власник маєтків в Україні, воював проти козаків під час Хмельниччини. Загинув у битві під Батогом.

Біографія

Походив з відомої шляхетської родини Калиновських гербу Калинова. Третій, наймолодший син Валентія Александра КалиновскогоNiesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… S. 464 — брацлавського, вінницького, кам'янецького старости, старости генерального подільського  та його дружини Єлизавети зі Струсів.Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności…  — S. 463.

1618 р. перебував у війську королевича Владислава Вази під Москвою, де був важко поранений. Після загибелі свого батька Валентія Александра і брата Войцеха в битві під Цецорою, Мартин отримав у спадок родинний замок у Гусятині. Володів великими земельними маєтностями в Україні. На початку 1620 рр. став старостою літинським та брацлавським, 1626 р. — кам'янецьким підкоморієм.

1624 р. воював проти татар у битві під Мартиновим. Брав участь у коронаційному сеймі 1633 р., потім брав участь у битві під Смоленськом, де був важко поранений.Czapliński W. Kalinowski Marcin h. Kalinowa (ok. 1605—1652)… — S. 462.

Управляючи Чернігівським воєводством, мав претензії стосовно надмірного визискування на сеймі 1637 р. Будучи великий магнатом, утримував приватне військо.

Брав активну участь у придушенні козацького повстання Павлюка і Гуні у 1637–1638 рр. з власним військом. В 1638 р. за 119 тисяч золотих здав в оренду на 3 роки гданському купцеві містечка Буки, Іваньки, Маньківку, Мошурів та місто Умань, з правом виробляти поташ, селітру і смольчугуІсторія Української РСР… Т. 1. — С. 178.

У 1640-х рр. дав кошти на побудову Сидорівського замку. Брав участь у Охматівській битві 1644 р. Разом з коронним гетьманом Миколаєм Потоцьким-«ведмежою лабою» очолював війська в Корсунській битві 1648 р., яка завершилася повною перемогою козацьких військ під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Обидва полководці потрапили у полон до кримських татар. У кінці 1650 року М.Калиновський був викуплений з полону після виплати частини суми.

На початку лютого 1651 року урядові коругви під командуванням М.Калиновського, порушивши Зборівський договір, напали на містечко Красне (тепер село Красне Вінницької області; було спаленеCzapliński W. Kalinowski Marcin h. Kalinowa (ok. 1605—1652)… — S. 463.), де були розташовані козацькі загони, очолювані брацлавським полковником Данилом Нечаєм; також на Мурафу, Шаргород, Ямпіль. У нерівному бою козаки зазнали поразки, Данило Нечай загинув. М.Калиновський зробив спробу захопити Вінницю, проте козацькі війська під проводом Івана Богуна відбили всі атаки ворога і, завдавши раптових контрударів, примусили загони М.Калиновського відступити.

Брат Адама Киселя Микола загинув під Вінницею 11 березня 1651 року, ведучи в атаку коругву через пролом льоду на ставі, виконуючи необдуманий наказ коронного гетьмана.Świtalski Z. Kisiel Mikołaj h. własnego (ok. 1605—1653) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966—1667. — T. XII. — S. 492. reprint

У травні військо під командуванням М. Калиновського відступало з-під Кам'янця через сучасну Тернопільщину; біля с.Пробіжна (тепер Чортківського району) були сутички з козацько-татарськими загонами; у битвах під Купчинцями та Денисовом (тепер села Козівського району) коронярі зазнали серйозних втрат та відійшли до Сокаля.

У Берестецькій битві 1651 року командував лівим крилом річпосполитської армії в 2-й та 3-й день битви (усім військом командував князь Ярема Вишневецький). Після Берестецької битви перебував у Крем'янціГуцал П. Калиновський Мартин… — С. 17. Після Білоцерківської угоди придушував повстання селян.

У травні 1652 року 20-тисячна річпосполитська армія, очолювана М. Калиновським, була вщент розбита українськими військами у Батозькій битві 1652 року. У цій битві загинув як сам М. Калиновський, так i його син Самуель Єжи — коронний обозний, зять великого коронного канцлера Єжи ОссолінськогоOssolinscy (03) . Татариабо повстанці відрубали йому голову та настромили її на піку.Новицький І. Адам Кисіль, воєвода київський // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — С. 372. — ISBN 5-319-01072-9. Потім, ймовірно, відправили гетьману Б. Хмельницькому.Ходкевич Г. М. Богдан Хмельницький, гетьман України // Два гетьмани. — К. : Дніпро, 1991. — С. 54. — ISBN 5-308-01399-3. Був похованийпевне, перепохований у Сидорівському костелі.

Тогдажъ, какъ сошлися козаки и татаре съ ляхами на Батозѣ, тотъ часъ козаки и не хотя ударили на обозъ лядский, а татаре на войско лядское, которое, не вѣдая козаковъ, опановавшихъ обозъ ихъ, туда обратилися; ажъ козаки, запаливши обозъ ихъ, противу нихъ бросились, а тутъ рѣка Бугъ. И такъ ляховъ всѣхъ висѣкли, въ томъ числѣ и самого гетмана Калѣновского, котораго и голову до Хмелницкого на копьи принесено, и Собецкого, старосту красноставского; прочіихъ же избѣгшихъ посполство, изволѣкая от болота, убивали нещадно, а сынъ Калѣновского въ Бубновцѣ, бѣжа мостомъ, обвалився, утонулъ; иныхъ же многочисленныхъ татаре были побрали, но и сихъ Хмелницкій, мстячись за Берестецкое над козаками немилосердіе, всѣхъ велѣлъ порубать. Да тогдажъ под сию войну по городахъ вездѣ пановъ, старостъ, на свои добра понаездив'шихъ, знову всѣхъ вибили люды посполитые.

Не належав до найкращих річпосполитських полководців. Схильний до насильства, важкий в побуті, легко гнівався і сперечався з оточенням — словом, типовий представник неспокійних «кресових» магнатів.

Маєтності 23 квітня 1646 р. Мартин подарував своєму сину Самуелю усі свої дідичні та заставні маєтки. У Подільському воєводстві: місто Гусятин, села Чабарівка, Вільхівець Напільний, Вільхівець Старий, Кузьминець, Дуплівці, Івахнівці, Свіршківці, Теремківці, Юрківці, місто Чемерівці, село Бережанка, Кугаївці, Суходіл, Криків, село із замком Сидорів, село Зелена та Криве; в Руському воєводстві: місто Личківці, села Трибухівці, Городниця, Дубківці, Раків Кут, Воєводинці, Раштівці, місто із замком Струсів, села Настасів, Лука, Кровінка, Дарахів, Острівчик, Рідзвяни, Варваринці, Замойстя чи по-іншому Варвар, Налуже за мотом, місто Хоростків з селами Перемилів, Карашинці, Вербова, Хвилів, Хоростків Старий, Хлопівка, частина в селі Клювинці.

Посади Гетьман польний коронний (1646–1652), чернігівський воєвода (1635–1652), сенатор (1635–1652), кам'янецький підкоморій (1628–1633), королівський ротмістр (1633), київський каштелян (з 1635). Посол на сеймі від Брацлавського воєводства (1633, 1635). Староста чернігівський (1633–1648), вінницький (1633–1643), любецький та брацлавський (1638–1643).

Сім'я батько: Валентій Александр Калиновський ( 1620) — староста генеральний подільський. матір: Єлизавета (Ельжбета) Струсь дружина: княжна Гелена з Корецьких, донька князя Йоахима КорецькогоKsiążęta Koreccy (01) . та графині Ганни з Ходкевичів. діти: Самуель Єжи Калиновський

У кінематографі Гетьман (2015) — фільм режисера Валерія Ямбурського

Див. також Оборона Стіни (1651)

Примітки

Джерела та література Гуцал П. Калиновський Мартин // Кулаковський П. Земські урядники Чернігово-Сіверщини у 1621—1648 роках // Центральна і Східна Європа в XV—XVIII століттях: питання соціально-економічної та політичної історії. — Львів, 1998. — С. 113—130. Сас П. Калиновський Мартин // Czapliński W. Kalinowski Marcin h. Kalinowa (ok. 1605—1652) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1964—1965. — T. XI/…, zeszyt …. — 638 s. — S. 462—463. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami…  — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 464—465. Sysyn F. E. Between Poland and the Ukraine: The Dilemma of Adam Kysil, 1600—1653 . — Cambridge, Massachusetts, 1986. — 175 p. — P. 77.

Посилання Довідник з історії України . Marcin Kalinowski z Husiatyna h. Kalinowa (ID: 9.278.35) .