Географі́чний словни́к Королі́вства По́льського та інших слов'янських теренів () — 15-томна енциклопедія-довідник, видана у 1880 — 1902 роках польським географом, редактором часопису "Мандрівник" (пол. «Wędrowiec»), магістром фізико-математичних наук Варшавської головної школи Філіпом Сулімєрським (); магістром фізико-математичних наук Варшавської головної школи Броніславом Хлєбовським (), а також землевласником, кандидатом дипломатичних наук Владиславом Валєвським ().

Цей «Географічний словник» досі продовжує служити загальним довідником з історії Центрально-Східної Європи та джерелом географічної, історичної, економічної, демографічної та біографічної інформації.

Редактори

Філіп Сулімерський (1843 — 1885) ініціатор — і до самої смерті головний редактор Словника.

Філіп закінчив Варшавську головну школу, отримавши ступінь магістра наук з фізики та математики за дисертацію на тему «Про методи розв’язання геометричних задач загалом» (). Після закінчення університету він став редактором журналу «Мандрівник», а 1877 році придбав його у Юзефа Унгера (). У ​​1881 році він продав «Мандрівник» Вінсенту Давіду (), щоб повністю присвятити себе роботі над Словником. Незадовго до смерті, зіткнувшись з фінансовими труднощами, він прийняв посаду в бюро Привіслянської залізниці.

Помер від серцевої недостатності 8 січня 1885 року.

Починаючи з тому VII на титульній сторінці після імен редакторів з'являється напис "За планом Філіпа Сулімерського".

Броніслав Хлебовський (1846 — 1918) — літературний критик та історик. Спочатку він був постійним автором, а після смерті Сулімерського обійняв посаду головного редактора.

Навчався у Варшавській головній школі на історико-філологічному факультеті. Отримав ступінь магістра за дисертацію на тему «Аналіз пам'ятника Яна Остророга» (). Пізніше він став професором літератури у Варшавському університеті.

Під час початкового розподілу праці він взявся за складання розділу, що стосується Польського Королівства, де він надавав лише короткі історичні нариси в описах конкретних місцевостей. Починаючи з середини II тому, він почав публікувати більш вичерпні географічно-історичні дослідження, засновані на першоджерелах.

Загалом він надрукував приблизно 20 аркушів до кожного тому Словника.

Помер 28 березня 1918 року.

Владислав Валевський (1838 — 1890) виконував переважно обов'язки почесного редактора; його роль по суті обмежувалася наданням фінансової допомоги видавництву.

Закінчив Дерптський університет (), де здобув ступінь кандидата дипломатичних наук. Після завершення університетського навчання він працював у Польському Королівстві стажером у Скарбницькій комісії. У 1846 році він успадкував від батька маєток в Мілониці та повернувшись до свого родового села, присвятив себе сільськогосподарській роботі.

У 1879 році Валевський звернувся до Сулімерського через посередництво Хлебовського та запропонував значну фінансову допомогу для покриття витрат, пов'язаних з підготовкою матеріалів, організацією редакції та покриттям будь-яких потенційних дефіцитів.

Цей фінансовий внесок значно збільшив розмір Словника, а на титульній сторінці зазначалося, що він публікується під редакцією Філіпа Сулімерського, Владислава Валевського та Броніслава Хлєбовського.

Помер у 1890 році.

У XII томі, на титульній сторінці, з'являється напис "Видано коштом Владислава Валевського (до кінця X тому). З XI тому і далі, за фінансової підтримки Фонду допомоги особам, що працюють у галузі науки, імені доктора Мяновського".

Юзеф Кшивіцький був редактором Словника після смерті Сулімерського і згадується на титульних сторінках реченням "за участі — з середини тому VI — Юзефа Кшивіцького".

Історія написання

19 січня 1878 року — у випуску № 57 журналу «Мандрівник» () з'явилося повідомлення про намір видати географічний словник Польського Королівства та суміжних земель, де під «суміжними країнами» йшлося про Російську імперію, Австро-Угорщину та Пруссію — насамперед ті їх частини, що межували з Королівством.

Початковий план на два томи майже одразу розширився до чотирьох — шести, а їх видання повинно було зайняти три — чотири роки. У випуску № 100 журналу (16 листопада 1878 року) Словник згадується в розмір від шести до восьми томів.

Зрештою перший випуск Словника було надіслано до друку 8 листопада 1879 року.

На початку січня 1880 року передплатники «Мандрівника» отримали перший збірник Словника. Наступні збірники виходили щомісяця, а збірники, що видавалися щороку, становили один том, що складався з 60 аркушів, тобто 960 сторінок.

Броніслав Хлебовський описав цю роботу так:

Владислав Валевський помер у 1890 році і фінансові труднощі видавництва посилилися хоча воно й отримувало допомогу від Фонду Мяновського. Після смерті Валевського словник перестав регулярно виходити і лише через сім років були опубліковані останні чотири томи. У 1897 році вийшов останній том Словника, а другий і останній том додатків був опублікований аж у 1904 році. Весь процес складання Словника тривав 25 років.

Зміст Згідно з планом, затверджений царською владою 28 листопада 1879 року, словник мав охоплювати: 1. Усі населені пункти, розташовані в межах Королівства Польського; 2. Усі основні населені пункти в Балтійській, Західній та Південній губерніях Російської імперії; 3. Губернські столиці, а також поштові, телеграфні та залізничні станції в решті губерній Європейської Росії; 4. Усі основні населені пункти в Західній та Східній Пруссії, Великому герцогству Познанському та Прусській Сілезії, з особливою увагою до слов'янських населених пунктів, які зазнали германізації; 5. Усі основні населені пункти Галичини, Австрійської Сілезії, Моравії, слов'янських повітів Угорщини та Буковини — із включенням до номенклатури слов'янських назв тих населених пунктів, які зазнали германізації, мадяризації або романізації; 6. Детальна гідрографія та орографія перелічених вище земель; 7. Усі населені пункти мали бути описані з географічної, статистичної та соціальної точок зору (включаючи школи, релігійну демографію, промисловість, транспорт та торгівлю), а також з історичної (заснування населеного пункту, важливі історичні події, зміни власності/юрисдикції) та археологічної точок зору.

Таким чином, Словник містить не лише описи практично всіх населених пунктів, але й визначає та описує річки, озера, гори, ліси та інші географічні об'єкти, тісно пов'язані з обговорюваною територією. Він охоплює величезний регіон: землі російських, прусських та австрійських поділів, а також території, історично пов'язані з Польщею. Крім того, він включає низку населених пунктів, розташованих глибоко в межах Росії, таких як Солікамськ на Уралі, В'ятка, Москва, Архангельськ, Астрахань, Ростов, Санкт-Петербург і навіть Омськ, а також географічні об'єкти, такі як Онезьке озеро, річка Волга та інші. На заході Словник охоплює міста Берлін, Магдебург та Хемніц; річки Гафель та Ельба; а також острови, такі як Рюгенх.

Автори Окрім головних редакторів, що редагували та самі писали статті, було багато інших людей, які писали статті. Польська версія цієї сторінки Вікіпедії наводить список авторів з 96 осіб.

Матеріали для словника надходили переважно від читачів журналу. Ще у 1879 році близько 300 осіб зголосилися стати дописувачами, а з них понад 150 активно співпрацювали з редакцією. Серед них були вчені, вчителі середніх шкіл, лікарі, юристи, студенти університетів, письменники, художники, священики та землевласники.

Географ Вацлав Налковський написав до Словника статтю під назвою «Географічний простір історичної Польщі» (), яка вважаєьтся дуже важливою в історії польської політичної географії, а також статті, що стосуються річок Дніпро та Двіна.

Майбутній «Батько польської геополітики» Євген Ромер брав активну участь у завершальних етапах видання Словника, і подав серію нотаток щодо різних долин, вершин та струмків у Карпатських горах (наприклад, долина Ваксмундської, долина Валецька, потік Валецький, Вапенна-Гора та інші).

Бібліографічний опис

Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країн () був виданий під редакцією Ф.Сулімерського, Б.Хлєбовського та В.Валевського у Варшаві у 1880—1902 роках і складався з 15 томів.

Том I Aa — Dereneczna, 1880, 960 s. Том II Derenek — Gżack, 1881,927 s. Тут є також 16 сторінок, що містять список повітів, згаданих у Словнику, список авторів та виправлення деяких помилок, зазначених у томах I та II Том III Haag — Kępy, 1882, 960 s. Том IV Kęs — Kutno, 1883, 963 s. Том V Kutowa Wola — Malczyce, 1884, 960 s. Том VI Malczyce — Netreba, 1885, 960 s. Том VII Netrebka — Perepiat, 1886, 960 s. Том VIII Perepiatycha — Pożajście, 1887, 960 s. Том IX Poźajście — Ruksze, 1888, 960 s. Том X Rukszenice — Sochaczew, 1889, 960 s. Том XI Sochaczew — Szlubowska Wola, 1890, 960 s. Том XII Szlurpkiszki — Warłynka, 1892, 960 s. Том XIII Warmbrun — Worowo, 1893, 960 s. Том XIV Worowo — Żyżyn, 1895, 930 s. У цьому томі є також вісім сторінок від редакторів Том XV, ч. 1 Abablewo — Januszowo, 1900, 640 s. Том XV, ч. 2 Januszpol — Wola Justowska, 1902, 741, s.

Словник упорядковано в алфавітному порядку. Окремі літери алфавіту відповідають такій кількості сторінок (загальна кількість сторінок, включаючи додатки; додатки перелічені окремо в дужках)

A—98 (52) B—694 (234) C—459 (959) D—462 (84) E—58 (5) F—71 (8) G—566 (67) H—294 (57) I—114 (17) J—357 (50) K—1589 (171) L—555 (45) Ł—551 (36) M—1011 (78) N—454 (51) O—519 (51) T—620 (22) P—1547 (104) U—149 (5) Q—5 W—1242 (50) R—660 (57) Z—549 (16) S—1958 (81) Ż—241 (19)

Абетковий покажчик гасел словника А - Б - В - Г - Ґ Д - Е - Є - Ж З - І - Ї, Й - К Лє, Ли, Лі, Ля, Лю, Ли, Лі, Ля, Лю Ла, Ло, Ле, Ли, Лу М - Н - О - П Р -С -Т У - Ф - Х - Ц Ч - Ш - Щ - Ю -Я

Джерела

Електронна версія словника у форматі Djvu

Електронна версія словника у форматі Djvu (з OCR). T. 1-16 - Малопольська Цифрова Бібліотека

Електронна версія Словника з можливістю он-лайн перегляду

Електронна версія Словника з можливістю он-лайн перегляду Перелік словника

Микола Манько. Юзеф Кшивіцький – автор волинських матеріялів визначної пам’ятки польської краєзнавчої літератури «Słownik Geograficzny Królewstwa Polskiego i innych krajów słowiańskich»

Посилання Internetowy Atlas Polski Niepodległej - історично-картографічний портал, з географічною привʼязкою між місцевістю та статтею у словнику.