Буття 1:2 («А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води») — другий вірш першого розділу Книги Буття у Біблії, де продовжується історія про створення світу. З лінгвістичної точки зору це може бути як окреме речення, так і частина складного речення Бут. 1:1-2 або Бут. 1:1-3. Поняття «землі», «темряви», «безодні», «Духа Божого», «ширяння» та «води» мають важливий зміст як у юдейських, так і в християнських тлумаченнях.
Первісний стан світу описується тут трьома ключовими поняттями: темрява, водяна безодня (пучина, глибина)В українському перекладі не відбито, що в івриті мова іде про водяну безодню, глибину, звідси англійський переклад deep і російський пучина., пуста і порожня земля. Пізніше у перший день творіння темрява поступається місцем світлу, а в другий і третій день творіння з водної безодні з’являється небо і суходіл, а потім небо, моря і земля населяються живими істотами Классические библейские комментарии, с. 6.. Єврейське слово руах може означати і «дух», і «вітер», і «подих», і «дихання». У Бут. 8:1 цим словом позначається надісланий Богом вітер, який протистоїть водяній стихії, а в Бут. 6:3 — життєва сила, яку Бог вдихнув у людину і без якої та помирає. Сучасні переклади Книги Буття пропонують дуже різні розуміння цього місця: «Дух Божий», «подих Божий», «сила Божа», «Божий вітер», «могутній вітер». Імовірно, єврейський текст несе у собі у нерозділеному вигляді увесь цей діапазон значеньТам само..
Існує припущення, що між Бут. 1:1 та 1:2 сталася катастрофа (падіння Сатани), тому у 1:2 описується вже стан всесвіту після пошкодження. У такому разі можливий переклад «І земля стала пустою і порожньою…» Однак ця теорія погано обґрунтовується з лінгвістичної точки зоруHamilton..
Згідно документальної гіпотези автором цього тексту є Жрець (жрецький кодекс).
Текст
Вірш у масоретському тексті складається з 14 слів:
WLC: з оголосомוְהָאָ֗רֶץ הָיְתָ֥ה תֹ֙הוּ֙ וָבֹ֔הוּ וְחֹ֖שֶׁךְ עַל־פְּנֵ֣י תְהֹ֑ום וְר֣וּחַ אֱלֹהִ֔ים מְרַחֶ֖פֶת עַל־פְּנֵ֥י הַמָּֽיִם׃ WLC: без оголосуוהארץ היתה תהו ובהו וחשך על־פני תהום ורוח אלהים מרחפת על־פני המים׃ WLC: транслітераціяVeha'arets hayetah tohu vavohu vechoshech al-peney tehom veruach Elohim merachefet al-peney hamayim. ACב והארץ היתה תהו ובהו וחשך על פני תהום ורוח אלהים מרחפת על פני המים
Лінгвістичний аналіз Порядок слів у перекладі може бути змінено відповідно до єврейського тексту. Стронґ Іврит Транскрипція Українська (Огієнко) Англійська (KJB) Граматика 776 וְהָאָ֗רֶץ wə-hā-’ā-reṣ, А земля And the earth іменник 1961 הָיְתָ֥ה hā-yə-ṯāh була was дієслово 8414 תֹ֙הוּ֙ ṯō-hū пуста without form іменник 922 וָבֹ֔הוּ wā-ḇō-hū, та порожня, and void іменник 2822 וְחֹ֖שֶׁךְ wə-ḥō-šeḵ і темрява and darkness іменник5921עַל־‘al-була над[was] onприйменник6440פְּנֵ֣יpə-nêthe faceіменник8415תְה֑וֹםṯə-hō-wm;безоднею,of the deepіменник7307וְר֣וּחַwə-rū-aḥі ДухAnd the Spiritіменник430אֱלֹהִ֔ים’ĕ-lō-hîm,Божийof Godіменник7363מְרַחֶ֖פֶתmə-ra-ḥe-p̄eṯширявmovedдієслово5921עַל־‘al-надonприйменник 6440 פְּנֵ֥י pə-nê поверхнею the face іменник 4325 הַמָּֽיִם׃ ham-mā-yim. води. of the waters іменник
Переклади ЧасМоваНазва виданняТекст перекладу250-50 до Р.Х.давньогрецькаСептуаґінтаἡ δὲ γῆ ἦν ἀόρατος καὶ ἀκατασκεύαστος, καὶ σκότος ἐπάνω τῆς ἀβύσσου, καὶ πνεῦμα θεοῦ ἐπεφέρετο ἐπάνω τοῦ ὕδατος.бл. 110арамейськаТаргум ОнкелосаАрамейський Таргум Онкелоса (з англійським перекладом). וְאַרְעָא הֲוַת צָדְיָא וְרֵיקַנְיָא וַחֲשׁוֹכָא פָּרַשׂ עַל אַפֵּי תְהוֹמָא וְרוּחָא מִן קֳדָם יְיָ מְנַשְּׁבָא עַל אַפֵּי מַיָּא390-405латинаВульґатаterra autem erat inanis et vacua et tenebrae super faciem abyssi et spiritus Dei ferebatur super aquas1581церковнослов'янськаПереклад здійснено з давньогрецького тексту.Острозька Бібліяземлѧ же б~ѣ невидима и неоукрашена. и тма верху бездны. и д~хъ б~жїи ношашесѧ верху воды.1611англійськаБіблія короля ЯковаAnd the earth was without form, and void; and darkness was upon the face of the deep. And the Spirit of God moved upon the face of the waters.1868російськаСинодальний перекладЗемля же была безвидна и пуста, и тьма над бездною, и Дух Божий носился над водою.1903українськаПереклад П.Куліша та ін.Земля ж була пуста і пустошня, і темрява лежала над безоднею; і дух Божий ширяв понад водами.1962українськаПереклад І. ОгієнкаА земля́ була пуста та порожня, і те́мрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.1963українськаПереклад І. ХоменкаЗемля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами. 1997українськаПереклад Р. ТурконякаЗемля ж була без вигляду і невпорядкована і темрява (була) над пропастю, і дух божий носився над водою.2016Переклад постійно поліпшується, станом на 2017 рік вийшло вже три видання.українськаНовий переклад УБТПереклад з давньоєврейської Р. Турконяка під редакцією М. Жукалюка та інших.Земля ж була порожньою і безжиттєвою; безодню вкривала темрява, а Дух Божий ширяв над поверхнею води. .
Паралельні місця
Основними паралельними біблійними місцями до цього вірша є: «І посяде його пелікан та їжак, і перебуватимуть в ньому сова та ворона, і над ним Він розтягне мірильного шнура спустошення (тоху) та виска знищення (боху)…» (Ісая 34:11); «Дивлюся на землю, аж ось порожнеча та пустка, і на небо й нема його світла!» (Єремія 4:23); «Бо так промовляє Господь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував. Я Господь, і нема більше іншого Бога!» (Ісая 45:18); «Як гніздо своє будить орел, як ширяє (рахап) він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм…» (Повторення Закону 32:11).
Із неканонічних книг: «Твоїй бо руці всемогутній, яка створила світ із безформної маси, не було затяжко наслати на них силу ведмедів або грізних левів…» (Мудрості Соломона 11:18).
Коментарі
Класичні християнські
Створена Богом земля була «безвидна і порожня» до створення Богом форм усіх речей (Августин Іппонійський). «Темрява» і «безодня» означають відсутність матеріального світла, якому тільки належало стати створеним, а «вода» є ще одним позначенням безформної матерії, впорядкованої Богом (Августин Іппонійський). «Дух над водами» означає Духа Святого (Оріген)Библейские комментарии отцов Церкви, с. 5..
Єфрем Сирін (306-373)
Єфрем Сирін у «Тлумаченнях на Книгу Буття» підкреслює, що творіння відбувається через Святого Духа:
Також він повторює, що описане є символом хрещення, де Святий Дух, що ширяє над водою, породжує дітей Божих.
Цей фрагмент є важливим у тріадології: Бог-Отець сказав, Бог-Син створив, а Бог-Дух Святий взяв участь у творінні через «ширяння», тобто всі три іпостасі Святої Трійці брали участь у створенні світу.
Василій Кесарійський (329-379)
Василій Великий у «Гоміліях на Шестиднев» (2.1) підтримує думку, що тут описується творіння у процесі створення, яке ще не набуло завершеної форми.
Амвросій Медіоланський (340-397)
Амвросій, коментуючи початок Книги Буття, наводить паралель із будівничим, який спершу має закласти фундамент, а вже потім поступово збудувати дім, і лише наприкінці додати прикраси. Спершу Бог закладає основу землі та субстанцію неба, які є «наріжними каменями сущого». Він теж погоджується, що земля — це «матерія, або хюле, як кажуть філософи»Там само, с. 6.. Рішуче виступає проти припущення, що матерія могла існувати до початку творіння, і критикує всі можливі аргументи на користь цього.
Земля була безвидна («пуста» в укр. перекладі), бо була вкрита водою і, таким чином, її не можна було бачити. Однак не для Бога, а для людини, яка намагається думати про творіння. Земля була невидимою, бо ще не було створене світло. Безвидна, за Амвросієм, також означає неоформлена, бо вона ще не отримала належну форму та образ від Творця.
Єронім Стрідонський (347-420)
Єронім у «Трактаті на Псалми» (Пс. 76) говорить, що пітьма над безоднею і Дух Божий, який ширяв над водою, є праобразом хрещення.
Августин Іппонійський (354-430)
Августин Аврелій у «Сповіді» (12.12) писав, що у характеристиці землі відображається безформність, щоби люди поступово осягати смисл того, що недоступно для їхньої уяви, яка не може уявити щось, що не має форми. З цієї безформної матерії виникають наші небо і земля, уже оформлені й наповнені всім тим, про що говориться далі в оповіді про творіння світу за шість днів, коли починає відігравати роль час.
Стосовно пітьми у своєму коментарі («Про буквальний зміст Книги Буття, 4») він рішуче полемізує з маніхеями, які вважали, що Бог перебував у пітьмі, доки не створив світло. Августин стверджує, що для християн світло, у якому перебуває Бог, це зовсім не фізичне світло, яке ми можемо бачити і відчувати, і це божественне світло називається «Світло істинне» (Йн. 1:9). В історії про створення світу мова іде про фізичне світло. Темряву Августин характеризує як відсутність світла і пропонує трактувати цю фразу як «Над безоднею не було світла». Первісну позбавлену світла, невидиму і невлаштовану матерію-землю він називає «насінням землі»Там само, с. 8..
Стосовно води Августин пише, що це та частина первісної матерії, яка зазнає дій Творця, і тому називається водою, а не землею, котра сприймається як нерухома. Він припускає, що це та ж сама земля з Бут. 1:1 і початку Бут 1:2, оскільки ніде не говориться про створення якоїсь особливої водиТам само, с. 8-9..
Класичні юдейські
Раші (1040-1105) Первісний стан землі Раші описує як «сум’яття та хаос». На його думку, тоху означає подив та глибокий смуток, бо людина дивується і стає сумною від цього первісного хаосу. Коментатор перекладає це слово старофранцузьким astordison, що значить «забуття». Боху у Раші значить порожнечу та безлюдність, як і у таргумі Онкелоса.
Ібн Езра (1089—1067) Згідно Ібн Езри «земля» (ве-ха-арец) є незвичною формою слова, оскільки тут зберігається голосна а в арец, хоча після артикля її бути не повинно. Стосовно «безвидна» (тоху) коментатор заперечує думку свого попередника Саадії Гаона, що слово походить від техом (безодня), а також інші наявні в той час тлумачення, і відстоює значення «пустота», посилаючись на арамейський переклад Онкелоса. На думку Ібн Езри сенс цього вірша у тому, що до початку створення небозводу та суходолу на землі ніхто не жив, бо вона була вкрита водою. Він також наполягає, що тут говориться не про світ ангелів, а про «світ становлення і знищення»Классические библейские комментарии, с. 5., обґрунтовуючи це вживанням частки ве-, і вважає, що тут, як і в Бут. 1:1, мова іде про землю як суходіл.
«Дух Божий» Ібн Езра розуміє як пов’язаний із Богом вітер, який є Божим посланцем та виконавцем Божої волі щодо осушення землі. «Ширяв» (мерахефет) він трактує як «дув зверху на воду» і вказує на паралель із Повт. 32:11 («носився над пташенятами своїми»). Щодо «води» (маім) коментатор вказує, що це слово вживається тільки у множині, і може бути як чоловічого, так і жіночого роду.
Рамбан (1194-1270)
Моше бен Нахман дотримується відмінної від Ібн Езри традиції тлумачення «неба» і «землі» з Бут. 1:1, яка згодом стала основною, як в юдейській, так і в класичній християнській традиції. Рамбан розуміє їх як первісну духовну матерію (небо) і фізичну матерію (земля), які було створено з нічого і з яких потім творилося все інше:
За Рамбаном тоху (пуста) є вказівкою саме на цю матерію. Імовірно, що в його часи слово вже було малозрозуміле, тому він пояснює його походження від слова бетохей («обдумувати») у тому сенсі, що доводиться довго думати, аби дати назву цій матерії, яка не має жодної форми. Боху (порожня) натомість є вказівкою на форму, якої набуває первісна матерія. Рамбан також наводить паралель з Іс. 34:11 — «і протягнуть по ній вирву розорення (тоху) і камені нищення (боху)», де тоху, на його думку, значить шнур, яким ремісник позначає план своєї будівлі, те, що збирається робити, а боху означає камені як форми в будівлі, які ще ні в що не оформлені.
Сфорно (1475-1550)