Малюшицькі — волинський шляхетський рід власного герба, що походив з Новогородського воєводства Великого князівства Литовського.
Найвідоміший представник роду Василь Андрійович Малюшицький (помер між 1604 і 1606) був суразьким намісником (1594—1604) князя Василя-Костянтина Острозького, «старшим строітелем і патроном острозького шпиталя». У сучасних дослідженнях його ототожнюють з автором полемічних творів Василем Суразьким. Прийнято вважати, що батьками Василя Андрійовича були королівський секретар, писар великий литовський (1574) і новогородський підкоморій (1567–76) Андрій Іванович Обринський (помер 1589 року) та Марина Іванівна, уроджена княжна Масальська. Припущення про родинний зв'язок між Обринськими та Василем Андрійовичем Малюшицьким. базується на відомостях про те, що Суразький маєток, в якому урядував Василь Андрійович, тривалий час належав родині новогородського підкоморія — Андрія Івановича Обринського. 1580 останній продав свої володіння князю Василю-Костянтину Острозькому, який записав їх на Острозьку академію (1585), а через 10 років призначив суразьким управителем саме Василя Андрійовича. Нащадки Василя Андрійовича і його дружини Гальшки (згадана 1594) осіли на Волині й у першій половині XVII століття перебували при дворах князів Острозьких і Корецьких. Відомо, що один з онуків православного полеміста Костянтин (помер 1668 року), молоді літа присвятивши військовій службі, наприкінці життя вступив до ордену єзуїтів.
Представники роду Малюшицьких проживали на Волині та в білоруських землях Великого Князівства Литовського ще у 18-му столітті.
Джерела Тесленко І.А. Малюшицькі //
Література Niesiecki K. Herbarz Polski, t. 4. Lipsk, 1841 Słownik geograficzny królewstwa polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 6. Warszawa, 1885 Мыцко И.З. Украинский писатель-полемист Василий Суражский – сподвижник Ивана Федорова. В кн.: Федоровские чтения, 1979. М., 1982 Мицько І. Острозька слов'яно-греко-латинська академія. К., 1990 Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV–XVIII wieku: Spisy. Kórnik, 1994.