Корисні копалини Мексики

Ќор́исні коп́алини М́ексики

Загальна характеристика

Мексика багата різними корисними копалинами: нафтою, рудами срібла, бісмуту, стибію, ртуті, свинцю і цинку, кадмію, міді, золота, заліза, флюоритом, графітом, сіркою, цементною сировиною і інш. (табл. 1).

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Мексики станом на 1998–1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Барит, тис. т 6700 7700 90 (BaSO4) 2 Вольфрам, тис. т 14 35 0,5 (WO3) 0,5 Залізні руди, млн т 650 800 48 (Fe) 0,4 Золото, т 560 750 1,2 — 2,5 г/т 1,1 Калійні солі, млн т в перерахунку на К2О 10 12 (К2О) Марганцеві руди, млн т 28 228 27 (Mn) 0,8 Мідь, тис. т 17250 22900 0,51 (Cu) 2,6 Молібден, тис. т 90 395 0,023 (Мо) 1 Нафта, млн т 5600 4,1 Олово, тис. т 10 10 0,6 Плавиковий шпат, млн т 32 40 68 (CaF2) 17 Природний горючий газ, млрд м3 1800 1,2 Ртуть, тис. т 4 0,4 3 Свинець, тис. т 3336 4366 1,8 (Pb) 2,7 Срібло, т 37950 57880 320 г/т 6,9 Стибій, тис. т 180 200 4 4,1 Вугілля, млн т 2400 5153 Фосфорити, млн т 96 98 12 (Р2О5) 1,9 Цинк, тис. т 6233 7233 4,1 (Zn) 2,3

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. Виявлено бл. 350 родов. нафти і 200 — газу, зосереджених г.ч. в Мексиканської затоки нафтогазоносному бас. Родов. в осн. дрібні, відомі 2 родов. із запасами понад 500 млн т (Бермудес і Кантарель) і 12 родов. з поч. розвіданими запасами понад 100 млн т нафти і 100 млрд м3 газу. Нафтогазоносні відклади палеоцену, еоцену, олігоцену, міоцену, крейди та юри. Найпродуктивніші вапняки крейди на глиб. 350-6500 м. Густина нафти 778–980 кг/м3, вміст сірки 0,1-5,84%.

У березні 2002 р. фірма Pemex оголосила про відкриття трьох нових газових родовищ в штаті Веракрус, розташованих на узбережжі Мексиканської затоки. Одне з родовищ — Ланкауаса (Lankahuasa), розташоване на акваторії, може містити до 28 млрд м³ природного газу. Фірма Pemex вважає, що разом з двома іншими родовищами, Плаюела (Playuela) і Ап (Hap), ці відкриття можуть складати бл. 25% всіх мексиканських запасів газу. Видобуток на родовищі Ланкауаса планується з 2003 р. Значні запаси попутного газу містить також нафтове родовище Кантарелль (Cantarell), однак велика частина цього газу спалюється при видобутку [US Energy Information Administration].

Вугілля. Родовища коксівного вугілля (штат Коауїла) приурочені до відкладів крейди. Основний басейн — Сабінас, головний промисловий пласт складений двома пачками вугілля загальною потужністю 1,8 м.

Залізо. Родов. залізняку в осн. дрібні, контактово-метасоматичні, найбільші: Пенья-Колорада, Геркулес і Лас-Тручас. Розвідані родов. магнетитових руд в шт. Мічоакан, Герреро, Коліма.

Марганець. Родов. марганцевих руд розташовані в шт. Чіуауа, Ниж. Каліфорнія та Ідальго (Моланго, Терренатес, Лусіфер, Таламантес і інш.) і представлені жильними покладами.

Мідь. Запаси мідних руд великі і сконцентровані на мідно-порфірових родовище Кананеа (понад 8 млн т, вміст Cu 1%), Ла-Карідад (5,8 млн т, Cu 0,7%), Санто-Томас в шт. Сонора, Уетамо і інш. в шт. Мічоакан. У рудах цих родов. є також молібден. Великі родов. мідних руд Санта-Росалія, Болео пов'язані з молодими вулканітами.

Поліметали. На території М. відоме понад 200 родов. свинцево-цинкових руд, пов'язаних в осн. з виверженими кайнозойськими породами, які локалізуються в інтрузивних масивах або у відкладах мезозою. У рудах є також арсен, бісмут, кадмій, срібло, золото, ртуть, стибій. Більшість родов. дрібні, найбільші — Сан-Франсіско-дель-Оро, Санта-Еулалія, Реформа і Фреснільо (запаси бл. 150–200 тис.т Pb і 180–220 тис.т Zn).

Срібло. За підтвердженими запасами срібла країна займає 3-є місце на Американському континенті (після США та Канади, 1999). Б.ч. запасів срібла міститься в родов. свинцево-цинкових руд і бл. 20% — у власне срібних рудах. Родов. генетично пов'язані з виверженими породами крейди і кайнозою. Велике родов. власне срібних руд Лас-Торрес має запаси 4,3 млн т руди із змістом Ag 361 г/т і Au 2,8 г/т, родов. Ла-Енкантада в шт. Коауіла — 3,2 млн т руди із вмістом Ag 500 г/т і Pb 7,6%. Великі родов. розташовані також в шт. Ідальго, Сакатекас, Чіуауа.

Стибій. Запаси стибієвих руд в країні значні. За ресурсами, підтвердженими і загальними запасами стибію Мексика на континенті станом на 1999 поступається тільки Болівії. Виявлено понад 60 родов. Власне стибієві гідротермальні родов. розташовані в шт. Сан-Луїс-Потосі і Сонора, найбільші — родов. Сан-Хосе, Тлахьяко і Ольтер. Рудні тіла пластові (у вапняках) і жильні (кварц-антимонітові). Істотні запаси зосереджені також в рудах ртутно-стибієвих та свинцевих родов. Найбільше родов. ртутно-стибієвих руд Уїцуко (запаси 500 тис. т) локалізоване в молодих вулканітах.

Флюорит. Мексика займає 2-е місце у світі (після Китаю) за загальними запасами флюориту (12,5%) і 1-е місце за підтвердженими запасами. Найякісніші руди, що містять 80-85% CaF2, по 5-10% кальциту і кварцу або халцедону, незначні кількості бариту і сульфідів, сконцентровані в метасоматичних кварц-кальцит-флюоритових родовищах районів Сарагоса-Ріо-Верде і Піко-де-Етеріо. Рудні тіла потужністю 15-40 м і довжиною 75-100 м виходять на поверхню. Крутоспадні жили кварц-кальцит-флюоритових родовищ району Мінас-де-Навідад містять 50% кристалічного плавикового шпату («цукрового шпату»), придатного для отримання грудкових концентратів. Значні запаси флюориту зосереджені в родов. Ла-Барра (Ескуада), Пайла, Сан-Маркос, Агуачіле, Гвадалахара, Сакуальпан. Б.ч. їх пов'язана з виверженими породами кайнозою. Флюорит, придатний для хім. промисловості, отримують в результаті переробки хвостів сульфідних руд, що містять 15% флюориту.

Барит. Значні запаси бариту пов'язані з жильними тілами в карбонатних породах. Родов. розташовані в штатах Нуево-Леон, Чіуауа, Коауіла.

Інші корисні копалини. Осн. родов. графіту розташовані в шт. Сонора (Морадільяс, Сан-Франсіско, Фортуна). Їх походження зв'язується з впливом на пласти кам'яного вугілля гранітоїдних інтрузій. Родов. самородної сірки приурочені до соляних куполів на Теуантепекському перешийку (Мексиканської затоки сірконосна провінція). Мексика володіє великими ресурсами фосфору в фосфоритах. У країні є також родов. руд стронцію, гіпсу, кам. солі, опал, цем. сировина.

Див. також

Економіка Мексики, Історія освоєння мінеральних ресурсів Мексики, Гірнича промисловість Мексики, Геологія Мексики, Гідрогеологія Мексики.

Джерела

U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. , https://doi.org/10.3133/mcs2020.

Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Корисні копалини Мексики

Źródło i licencja