Яксманичі () — розташоване на Закерзонні село в Польщі, у гміні Медика Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — (2011).
Розташування Розміщене недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 9 км на схід від Перемишля та 71 км на схід від Ряшева.
Назва У 1977—1981 рр. в ході кампанії ліквідації українських назв село називалося Вітольдувек ().
Історія Входило до складу медицького ключа у складі Перемиського староства Перемишльської землі Руського воєводства до 1772 р.
У 1880 р. село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 870 жителів (851 греко-католик, 19 римо-католиків). Наприкінці XIX ст. в селі зведено фортифікаційні укріплення кільцевої оборони фортеці Перемишль.
Під час українсько-польської війни і битви за Перемишль у листопаді 1918 року в Яксманичах загинуло два вояки Української Галицької Армії - Андрій Кокот і Тарас Фільц.
У 1939 році в селі проживало 1320 мешканців, з них 1130 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду і 60 євреївКубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 . — Вісбаден, 1983. — с. 56.. Село входило до ґміни Поповичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.
Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької областіУказ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» . В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в травні 1948 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР.
У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Церква
У 1901 р. українці збудували муровану греко-католицьку церкву Покрови Пр. Богородиці. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Медицького деканату Перемишльської єпархії. Тепер перероблена на костел. Поряд знаходяться дерев'яна дзвіниця і рештки греко-католицького цвинтаря з 40 надмогильними пам'ятниками.
Демографія Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Відомі люди
Народилися український греко-католицький священник, жертва радянських репресій, Слуга Божий Михайло Горечко (1903—1953).
Примітки
Українська Галицька Армія т. 4: матеріяли до історії. Вінніпег, 1968. Видавництво: Дмитра Микитюка.