Фінляндське князівство, або Фінляндське герцогство (; ) — політичне утворення у складі Швеції в період з кінця XIII до початку XVII століття. Територія герцогства/князівства відповідала сучасній південно-західній Фінляндії. Столиця — Або (фін. Турку).
Титул герцога Фінляндії періодично присвоювали знатним феодалам, а в 1581 році замінили титулом Великого князя Фінляндського, який, за рідкісними винятками, поєднувався з титулом короля Швеції і не припускав наявності особливого державного утворення у складі королівства. Спроба честолюбного герцога Юхана перетворити герцогство в самостійну державу, в яке, крім Фінляндії, входила б і частина балтійських земель, успіхом не увінчалася. У 1802—1805 титул Великого князя Фінляндського носив Карл Густав, син короля Густава IV Адольфа.
Герцоги Фінляндські
Бенедикт, єпископ Лінчепінзький, 1284—1291, Вальдемар, 1302—1318 (його дружина Інгеборга, 1312—1353), Бенедикт, 1353—1357, Карл VIII, правитель Фінляндії у 1465—1467, після повалення зі шведського престолу і до повернення королівської корони, Юхан ІІІ, 1556—1563, потім король Швеції, Юхан (герцог Естергьотландський), 1589—1607, Густав Адольф, Великий князь Фінляндський у 1607—1611, згодом король Швеції.
Див. також Історія Фінляндії Велике князівство Фінляндське