Назі́рна — село в Україні, що входить до складу Підгайчиківської сільської громади Коломийського району Івано-Франківської області.
Історія Як стверджує історик, краєзнавець Петро Сіреджук, перша згадка про село датована 1663 р. Водночас сам привілей на його заснування тутешні мешканці отримали у Варшаві тільки 22 вересня 1670 р. У цьому документі серед іншого зазначалося, що Назірна виникла біля криниці, званої АзірнаСіреджук П. Першовитоки Прикарпаття // Краєзнавчий збірник на пошану Богдана Гавриліва. – Івано-Франківськ: Типовіт, 2003. – С. 50..
На думку дослідників-мовознавців, назву села варто виводити з трансонімізації однозвучного реалоніма (реально існуючого об'єкта) – найменування сторожової вежі, з якої колись пильнували навколишню територію, повідомляючи мешканцям прилеглих населених пунктів про наближення ворога й біля якої було засноване поселення. В основі реалоніма лежить прикметник назірна (надзірна, оглядова).
Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Назирнянська сільська рада з Гвоздецького району передана до Коломийського. У післявоєнну пору населений пункт адміністративно був підпорядкований Загайпільській сільській раді.
Від 13 червня 2019 року село увійшло до складу Підгайчиківської сільської територіальної громади.
Культурне життя Упродовж кількох останніх століть головним осередком духовного життя мешканців села вважається церква Успіння Пресвятої Богородиці. Найдавніші письмові згадки про цей греко-католицький храм зустрічаються ще в акті візитації 1732 року. Попередниця теперішньої дерев’яної церкви була зведена в 1815 році на спільні пожертви вірян Назірної і сусіднього Кобильця. Вона не пережила воєнних лихоліть Першої світової, через що виникла потреба в спорудженні нового парафіяльного храму. Освятили новозбудовану церкву 1924 року.
У 1960 році в ході реалізації заходів щодо радянської антирелігійної політики на українських землях місцева влада сільський храм вимушено закрила. Богослужіння у культовій споруді поновилися після її ґрунтовного ремонту в 1990 році. У дорадянський період історії церкви Успіння Пресвятої Богородиці свою пастирську місію в ній серед інших здійснювали священники: Максим Крушельницький (1868–1894), Стефан Крушельницький (1894–1911), Дмитро Вахняк (1911–1912), Іларій Цибик (1912–1937), Євген Карпинський (1937–?)Nazirna // Blažejowskyj D. Historical šematism of the Eparchy of Stanislaviv from Its Establishment until the Outbreak of World War II (1885–1938). – L'viv, 2002. – Р. 145.. Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська385100%
Відомі люди Скрипнюк Зеновій Дмитрович (1950—2024) — науковець-біофізик, фундатор інформаційної терапії. Терлецький Остап Степанович (1850—1902) — український громадсько-політичний діяч, публіцист та літературознавець.
Колісняк Роман Дмитрович (10.02.1977—25.10.2022) — учасник російсько-української війни.
Примітки
Посилання Nazurna, pow. kołomyjski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. VI: Malczyce – Netreba, Warszawa 1885, s. 943.