Данієль Де́фо (; *бл. 13 вересня 1660, район Кріплгейт, Лондон — †24 квітня 1731, район Мурфілдс, Лондон) — англійський письменник і публіцист; один з основоположників європейського реалістичного роману. Відомий, насамперед, як автор «Робінзона Крузо» (1719).
Біографія Народився в сім'ї успішного торговця. У молоді роки займався підприємництвом, багато мандрував Європою. 1697 року розпочав літературну діяльність журналіста і публіциста памфлетом «Нариси проєктів», у якому пропонував низку політичних та економічних реформ.
1705 року збанкрутував і потрапив до в'язниці, з якої його звільнили завдяки проєкту створення британської спецслужби, яким зацікавився Уряд. Після звільнення керував агентурною мережею та особисто брав участь у спецопераціях. Загалом перебував на службі 13 роківThe secret agent .
Творчість У багатьох творах Д. Дефо захищав інтереси пуританської буржуазії, проте часто підіймав загальнодемократичні питання (стаття «<Клопотання вбогої людини», 1698, та ін.). Виступав проти зарозумілості дворян (віршована сатира «Чистокровний англієць», 1701).
1702 року Данієль Дефо анонімно опублікував памфлет «Як найшвидше розправитися з дисентерами». За це його ув'язнили і тричі ставили до ганебного стовпа. У Ньюгейтській в'язниці Дефо пише «Гімн ганебному стовпу» (A Hymn to the Pillory).
Всесвітню славу Дефо приніс роман «Життя й незвичайно-дивовижні пригоди Робінзона Крузо» (1719). Серед інших відомих романів письменника також: «Капітан Сінглтон» (1720), «Історія полковника Джека», «Молль Флендерс» (обидва — 1722), «Роксана» (1724) та ін. Данієля Дефо вважають автором «Безсторонньої історії життя і діянь Петра Олексійовича, нинішнього царя Московії» (1723), з оцінкою діяльності російського царя Петра I.
Вплив Дефо на світову культуру Найбільший вплив на світову культуру мав роман Д. Дефо «Життя й незвичайно-дивовижні пригоди Робінзона Крузо», у якого було чимало наслідувачів і римейків.
1856 року на засланні Тарас Григорович Шевченко створив малюнок на тему «Робінзона Крузо».
Незмінно популярним є сюжет роману серед кінематографістів, аніматорів і на телебаченні — в різні роки до нього зверталися кіно- і телемитці з Італії, Чехословаччини, Франції, США тощо. А в 1972 році на Одеській кіностудії С. Говорухін зняв за романом художню стрічку «Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо».
Бібліографія (неповна)
Романи «Робінзон Крузо» () — 1719. «Наступні пригоди Робінзона Крузо» () — 1719. «Капітан Сінглтон» () — 1719. «Мемуари кавалера» () — 1720. «Щоденник чумного року» () — 1722. «Полковник Джек» () — 1722. «Радощі та прикрощі знаменитої Молль Флендерс» () — 1722. «Щаслива куртизанка, або Роксана» () — 1724.
Переклади українською Перший вільний переклад-переказ українською мовою «Робінзона Крузо» Дефо — «Робінзон Крузо. Повість повчальна для молоді» 1877 року зробив Орест Авдиковський (Львів, 1877).Українська дитяча література. Від літописних переказів до байкарів XVII—XIX ст. — Д-р Богдан Гошовський. Ми і наші діти. Дитяча література, мистецтво виховання. Збірка I, 1965. Торонто; Нью-Йорк, 1965. 390 стор.: 121—227 Згодом, Борис Грінченко також створив скорочений переклад-переказ «Робінзон Крузо» українською 1891 року (Київ, 1891 та Чернігів, 1894) — «Робінзон. Оповідання про те, як один чоловік по чужих краях мандрував і як він на острові серед моря жив. Записав Б. Чайченко».
Скорочений переказ першої частини роману Дефо зробив Антін Павенський — «Пригоди Робінзона Крузо» — у Львові 1900 року й трохи розширений 1906 року. Найближчим до оригіналу перших двох частин роману був переклад Костянтини Малицької (Львів, 1903). Марійці Підгірянці належить одна з перших українських інтерпретацій роману — вільний переклад «Робінзона Крузо» із чеської (Ужгород, 1924). Майстерним інтерпретатором твору в 1930-х роках став Юрій Шкрумеляк.Переклади «Робінзона Крузо» в світовій літературі — Національна бібліотека України для дітей
Чотири редакції перевидань (Василя Мисика (1934), Володимира Державіна (1938), Олени Хатунцевої (1965, 1978) та Євгена Крижевича (1985)) витримав текст Галини Орлівни 1927 року. 1978 року роман перевидано знову в редакції Ханунцевої (Одеса: Маяк), а 2004 та 2013 року — у редакції Державіна (Харків: Фоліо).
В останні роки цей роман багато перекладали українською мовою, з'являлися ціла плеяда перекладів, як от переклади Олени Заміховської (2003), Галини Грітчин та Наталі Бордуков (2006), О. В. Кузьменка (2007), Наталі Тисовської (2009, 2010, 2011, 2012), Ірини Чернової (2011, переклад з російської), Володимир Верховинець (?) тощо.
Без вказування автора перекладу були видання Робінзона Крузо 1978 року (Київ: Молодь), 1993 року (Київ: Котигорошко) та 2003 року (Харків: МОСТ, Харків: Торнадо). 1919 року у Вінніпезі, накладом Руської Книгарні вийшов переклад невідомого перекладача під псевдо К. М.Данієль Дефо. Робінзон Крузо: з образками. Вінніпег: Накладом Руської Книгарні. 1919. 229 стор. 1929 року у Львові невідомий перекладач під псевдо Г. М. видав Робінзона Крузо накладом М. МатвійчукаРобінзон Крузо, популярне ілюстроване видання, зладила Г. М., ілюстрував А. Манастирський, вип. 4-5. Золотої Бібліотеки, Львів 1929, накл М. Матвійчука.
Примітки
Джерела Березинський В. П. Дефо Данієль // , Том 3., К., 1979, стор. 323
Посилання Сторінка Даніеля Дефо на Geniuses.club
Данієль Дефо — на сайті е-бібліотеки Ukrcenter Твори Даніеля Дефо українською в мережевій бібліотеці «Відкрита книга»