Естонська Радянська Соціалістична Республіка (Естонська РСР) проголошена 21 липня 1940 року. 6 серпня 1940 року республіка офіційно прийнята до складу СРСР. В Естонії до початку в 1941 році німецько-радянської війни залишався попередній адміністративний поділ на повіти та волості, що існував у часи Естонської Республики (1918—1940). 1945 року центральні органи Радянського Союзу продовжили перервану війною радянізацію Естонії — так серед іншого розпочався поділ волостей на сільські ради. 1950 року в процесі скасування в Естонській РСР повітів та волостей утворені сільські райони (згодом райони), яким підпорядковувалися міста, селища міського типу та робітничі селища, а також сільські ради. 1952 року в республіці впроваджений поділ території на 3 області, проте це не виправдало себе, і 1953 року знов вирішено повернутися до районів як найвищої адміністративної одиниці разом з містами республіканського підпорядкування. До 1990 року принцип адміністративного поділу в Естонській РСР залишався незмінним, лише відбувалися територіальні зміни між районами та сільрадами, коли одиниці об'єднувалися, ліквідовувалися чи утворювалися нові. З 1 січня 1990 року райони замінені на повіти, а сільські ради поступово перетворювалися у волості, які мали статус самоврядування. Процес заміни сільрад на волості продовжувався і після відновлення Естонської Республики 8 травня 1990 року і отримання 20 серпня 1991 року повної незалежності від Радянського Союзу.
1940—1941 Після окупації Естонії Радянським Союзом у 1940 році і до початку німецько-радянської війни в Естонській РСР зберігся адміністративний поділ, що існував у часи незалежності Естонії, а саме республіка поділялася на повіти, які зі свого боку — на волості. На той час існувало 11 повітів: Валґамаа Вирумаа Вільяндімаа Вірумаа Гар'юмаа Ляенемаа Пярнумаа Петсерімаа Сааремаа Тартумаа Ярвамаа
1944—1950 23 серпня 1944 року значна територія повіту Петсерімаа відокремлена від Естонської РСР для формування в складі РРСФР Псковської області. Внаслідок відчутного зменшення площі Петсеріський повіт був ліквідований 18 січня 1945 року, а підпорядковані йому волості ввійшли до складу повіту Вирумаа. Таким чином, в Естонській РСР залишилося 10 повітів.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради Естонської РСР від 4 травня 1945 року «Про створення сільських рад трудящих депутатів» 8 серпня 1945 року в повітах Гар'юмаа та Ярвамаа, а потім 16 серпня в Пярнуському повіті та 13 вересня в решті інших на територіях волостей сформовані сільські ради як окремі адміністративні одиниці. У волостях, що розташовувалися на малих естонських островах, сільради не були створені.
Повіт Кількість волостейзагалом волостейз сільрадами сільрад Валґамаа 10 10 24 Вирумаа 10 10 77 Вільяндімаа 21 21 62 Вірумаа 30 30 94 Гар'юмаа 31 29 77 Ляенемаа 21 20 51 Пярнумаа 22 21 60 Сааремаа 16 15 42 Тартумаа 43 43 108 Ярвамаа 13 13 42 Усього 237 232 637
16 серпня 1946 року на острові Гійумаа та прилеглих островах, виключених зі складу повіту Ляенемаа, утворено самостійний повіт Гійумаа.
25 лютого 1949 року в Естонській РСР утворені 2 нових повіти. Президія Верховної Ради Естонської РСР в інтересах розвитку сланцевого басейну на північному сході республіки постановила виділити частину території з Віруського повіту для створення самостійного повіту Йигвімаа. Інший повіт — Йиґевамаа — сформований з частини повіту Тартумаа, бо значна площа останнього і велика кількість підпорядкованих міст, селищ та сільських рад ускладнювали тартуським повітовим органам ведення господарського та політичного керування.
Сільські райони, 1950 26 вересня 1950 року в Естонській РСР скасовані повіти та волості, замість яких утворено 39 сільських районів, що підпорядковувалися республіканським органам. Для міста Палдіскі замінено республіканське підпорядкування на районне в складі Кейласького району.
Район Центр Кількість міст селищ сільрад Аб'яський Аб'я-Палуоя 1 2 15 Антсласький Антсла 1 — 14 Валґаський Валґа 1 — 15 Вастселійнаський Вастселійна — — 11 Вируський Виру 1 — 16 Вільяндіський Вільянді 2 — 20 Вяйке-Маар'яський Вяйке-Маар'я — — 23 Вяндраський Вяндра — 3 12 Хаапсалуський Хаапсалу 1 — 18 Гар'юський Таллінн — — 22 Гійумааський Кярдла 1 — 11 Елваський Елва 1 — 22 Йигвіський Йигві 1 2 21 Район Центр Кількість міст селищ сільрад Йиґеваський Йиґева 1 — 19 Калластеський Калласте 1 — 11 Кейласький Кейла 2 — 13 Ківіиліський Ківіилі 1 1 14 Кілінґі-Ниммеський Кілінґі-Нимме 1 — 14 Козеський Козе — 1 14 Курессаареський Курессааре 1 — 24 Лігуласький Лігула — 1 14 Локсаський Локса — 1 13 Муствееський Муствее 1 — 18 Мяр'ямааський Мяр'ямаа — 1 11 Оріссаареський Оріссааре — — 18 Отепяеський Отепяе 1 — 10 Район Центр Кількість міст селищ сільрад Пайдеський Пайде 1 1 17 Пилваський Пилва — — 20 Пилтсамааський Пилтсамаа 1 — 17 Пярну-Яаґупіський Пярну-Яаґупі — 1 10 Пярнуський Пярну 1 1 20 Раквереський Раквере 2 — 21 Рапласький Рапла — 2 18 Ряпінаський Ряпіна — 1 22 Сууре-Яаніський Сууре-Яані 1 1 13 Тапаський Тапа 1 2 17 Тартуський Тарту — — 22 Тирваський Тирва 1 — 14 Тюріський Тюрі 1 — 12
Області (1952—1953)
3 травня 1952 року Президія Верховної Ради Естонської РСР видала Указ про поділ республіки на три області: Пярнуську, Талліннську й Тартуську. До складу кожної області ввійшли райони та міста, що до того підпорядковувалися республіканським органам. Тарту, Нарва, Пярну та Кохтла-Ярве віднесені до категорії міст обласного підпорядкування. Таллінн, включений до складу однойменної області як адміністративний центр, залишився містом республіканського підпорядкування. 10 травня 1952 року це рішення затвердила Президія Верховної Ради СРСР.Указ Президиума Верховного Совета СССР от 10 мая 1952 года «Об образовании Таллинской, Пярнуской и Тартуской областей в составе Эстонской ССР» 15 травня 1952 року Курессаареський район перейменований у Кінгісеппський</small>
Пярнуська область місто райони (14) Пярну Аб'яський Вільяндіський Вяндраський Хаапсалуський Гійумааський Кілінґі-Ниммеський Курессаареський Лігуласький Мяр'ямааський Оріссаареський Пярну-Яаґупіський Пярнуський Сууре-Яаніський Тирваський Талліннська область міста райони (12) Кохтла-Ярве Нарва Таллінн Вяйке-Маар'яський Гар'юський Йигвіський Кейласький Ківіиліський Козеський Локсаський Пайдеський Раквереський Рапласький Тапаський Тюріський Тартуська область місто райони (13) Тарту Антсласький Валґаський Вастселійнаський Вируський Елваський Йиґеваський Калластеський Муствееський Отепяеський Пилваський Пилтсамааський Ряпінаський Тартуський
25 квітня 1953 року вирішено області в Естонській РСР скасувати і відновити систему республіканського підпорядкування районів і міст. 28 квітня 1953 року представлення Президії Верховної Ради Естонської РСР про скасування областей затвердила Президія Верховної Ради СРСР.
1954—1990
1954 рік 17 червня розпочато в Естонській РСР укрупнення сільських рад, внаслідок чого майже половина сільрад була ліквідована.
+ Адміністративний поділ Естонської РСР на 1 жовтня 1955 року Місто1 Селищ3 Таллінн — Кохтла-Ярве 2 Нарва 2 Пярну — Тарту — Район Кількість міст2 селищ3 сільрад Аб'яський 1 2 7 Антсласький 1 — 7 Валґаський 1 — 7 Вастселійнаський — — 7 Вируський 1 — 8 Вільяндіський 2 — 10 Вяйке-Маар'яський — 1 12 Вяндраський — 3 6 Хаапсалуський 1 — 10 Гар'юський — 1 10 Гійумааський 1 — 5 Елваський 1 — 11 Йигвіський 2 2 12 Район Кількість міст2 селищ3 сільрад Йиґеваський 1 — 8 Калластеський 1 — 7 Кейласький 2 — 7 Ківіиліський 1 2 6 Кілінґі-Ниммеський 1 — 8 Козеський — 1 7 Кінгісеппський 1 — 11 Лігуласький — 1 7 Локсаський — 1 6 Муствееський 1 — 10 Мяр'ямааський — 1 5 Оріссаареський — — 11 Отепяеський 1 — 5 Район Кількість міст2 селищ3 сільрад Пайдеський 1 1 8 Пилваський — — 9 Пилтсамааський 1 — 9 Пярну-Яаґупіський — 1 5 Пярнуський 1 1 9 Раквереський 2 — 10 Рапласький — 2 8 Ряпінаський — 1 12 Сууре-Яаніський 1 1 7 Тапаський 1 2 10 Тартуський — — 10 Тирваський 1 — 7 Тюріський 1 — 61 міста республіканського підпорядкування2 міста районного підпорядкування3 селища міського типу, курортні та робітничі селища; сільські селища підпорядковувалися сільрадам
1957 рік 12 жовтня ліквідовані Локсаський і Пярнуський райони.
1957 року селище Сілламяе отримало статус міста республіканського підпорядкування, ставши в Естонскій РСР 6-им містом цієї категорії.
1959 рік 24 січня скасовані 13 районів (Антсласький, Калластеський, Кілінґі-Ниммеський, Ківіиліський, Козеський, Муствееський, Оріссаареський, Отепяеський, Пярну-Яаґупіський, Сууре-Яаніський, Тирваський, Тюріський, Вастселійнаський), а їх територія поділена між іншими районами та міськими округами.
1960 рік 14 жовтня для утворення єдиного адміністративного центру на території сланцевого басейну Естонської РСР міста Кохтла-Ярве, Йигві, Агтме та робітниче селище Сомпа об'єднані в місто Кохтла-Ярве республіканського підпорядкування, одночасно ліквідований Йигвіський район.
1961 рік 14 квітня скасовані райони Лігуласький і Ряпінаський.
1962 рік 28 березня ліквідовані 3 райони: Кейласький, Тапаський, Вяйке-Маар'яський.
21 грудня відбулось останнє укрупнення районів — скасовані 5 районів: Аб'яський, Вяндраський, Мяр'ямааський, Пилтсамааський, Елваський.
21 грудня відновлений Пярнуський район.
На кінець 1962 року Естонська РСР адміністративно поділялася на 6 міст республіканського підпорядкування та 14 районів.
1964 рік 15 грудня утворений 15-й район в Естонській РСР — Кохтла-Ярвеський.
1977 рік
+ Адміністративний поділ Естонської РСРна 1 листопада 1977 рокуНазва одиниці Кількістьміст сільрад сіл Міста республіканського підпорядкування Таллінн 1 2 — — — Кохтла-Ярве 2 2 — — — Нарва 1 1 — — — Пярну 2 — — — — Сілламяе 1 — — — — Тарту 1 — — — — Сільські райони Валґаський 3 — 11 7 147 Вируський 2 — 12 10 281 Вільяндіський 4 3 14 7 254 Хаапсалуський 1 1 12 7 154 Гар'юський 2 3 18 28 317 Гійумааський 1 — 4 2 88 Йиґеваський 3 — 11 12 205 Кінгісеппський 1 — 12 7 256 Кохтла-Ярвеський — — 15 14 171 Пайдеський 2 2 13 8 155 Пилваський — 2 13 7 218 Пярнуський 1 4 18 9 233 Раквереський 3 2 14 16 299 Рапласький — 4 9 10 191 Тартуський 2 — 18 22 306 Усього 33 26 194 166 3275
1990 рік 1 січня 1990 року набуло чинності рішення Верховної Ради Естонської РСР від 6 грудня 1989 року відновити повіти в адміністративних межах існуючих районів, скасувавши останні.
22 січня Кінгісеппський район перейменований на Саареський повіт. 19 лютого Хаапсалуський повіт перейменований на Ляенеський, Пайдеський повіт — на Ярваський. 26 березня Кохтла-Ярвеський повіт перейменований на Іда-Віруський, Раквереський — на Ляене-Віруський.
1990 року розпочався процес перетворення сільських рад на волості з отриманням статусу самоврядування.
Зведені дані
Райони Естонської РСР 1950—1990 Район 1950 1959 1960 1961 1962 1990 Аб'яський Антсласький Валґаський Вастселійнаський Вируський Вільяндіський Вяйке-Маар'яський Вяндраський Хаапсалуський Гар'юський Гійумааський Елваський Йигвіський Йиґеваський Район 1950 1957 1959 1961 1962 1964 1990 Калластеський Кейласький Ківіиліський Кілінґі-Ниммеський Кінгісеппський Козеський Кохтла-Ярвеський Лігуласький Локсаський Муствееський Мяр'ямааський Оріссаареський Отепяський Район 1950 1957 1959 1961 1962 1990 Пайдеський Пилваський Пилтсамааський Пярну-Яаґупіський Пярнуський Раквереський Рапласький Ряпінаський Сууре-Яаніський Тапаський Тартуський Тирваський Тюріський
+ Кількість районів та сільрад 1951—1989(на 1 січня) Рік Кількість районів сільрад1951 39 6411960 24 3191961 23 2571966 15 2391971 15 2351976 15 2061981 15 1931985 15 1891989 15 191
Примітки
Джерела Eesti Entsüklopeedia Eesti NSV Teataja / Ведомости Эстонской ССР Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu Teataja / Ведомости Верховного Совета Эстонской Советской Социалистической Республики Eesti Nõukogude Sotsialistliku Vabariigi Ülemnõukogu ja Valitsuse Teataja