Рі́пинці — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 центр колишньої сільради. До Ріпинців приєднано хутір Семінче.
Географія Розташоване на річці Вільховець, у центрі району. Через село пролягає автошлях Бучач — Товсте.
Історія Село Репеничі серед сусідніх сіл згадується у грамоті 7 червня 1471 р.
Раніше село називалось не Ріпинці, а Ропинці. Далеко за селом знаходилось заболочене поле. На цій місцевості виходила на поверхню вода. Вона була настільки насичена сіллю, що аж пінилась. Від цього і пішла назва Ропинці. З часом вона змінилась на тепер всім відому, як Ріпинці.
Перша писемна згадка датується 1785 роком.
Діяли «Просвіта», «Луг», «Січ» та інші товариства, кооператива.
Школа у селі за Австро-Угорщини і ЗУНР була з українською мовою навчання, в час польської окупації — двомовною.
19 березня 1867 р. у селі згоріла місцева церкваDziennik polski №7. 28 marca 1867. S. 3
У 1982 році згоріла місцева пам'ятка — дерев'яна церква Покрови Пречистої Діви Марії.Михайло Станкевич. Бучач та околиці. — Львів: СКІМ,2010. — 256 с., іл. — С. 93. ISBN 966-95709-0-4
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громадиРішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання».
Релігія Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1995, мурована), 2 каплиці (1870, кам'яна і 1992, мурована).
Римсько-католицька каплиця Зведена в 1892 році місцевими власниками ВолянськимиРіпинці. Колишня каплиця без титулу // Костели і каплиці України..
Пам'ятки Дерев'яна церква Покрови Пречистої Діви Марії (1887, пошкоджена 1944)Калуська міська рада купила у майбутній музей дзвін вартістю 15 000 гривень У селі є пам'ятки історії місцевого значення: пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни (1975), у 100 м на південь від Будинку культури (охоронний номер 287) могила жертви сталінського режиму Михайла Андрусеньківа (загинув у квітні 1941 р. при облаві), на сільському кладовищі (охоронний номер 1339) братська могила жертв тоталітарного режиму Йосифа та Івана Мосціпанів (1946), на сільському кладовищі (охоронний номер 1340)
Встановлено пам'ятні хрести: місійний (1880) на честь скасування панщини (1888) 950-ліття Хрещення Русі (1938)
Соціальна сфера Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.
Книги про село Вчитель історії місцевої школи Михайло Луців упорядкував і видав книжку «Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці», де подав відомості про ці села.
Населення У 2007 році кількість мешканців села становила 630 осіб.
Прізвища мешканців: Андрусишин, Андрушків, Василюк, Воронецький, Гаврилюк, Галаван, Грицуляк, Данкевич, Думак, Захарчук, Іваськів, Іванишин, Іванів,Іваноньків,Івасишин,Кобилянський, Ковбас, Козоріз, Кузь, Кухаришин, Лугова, Мартинюк, Матура, Міщанчук, Москвин, Пискливець, Побуринний, Прокопишин, Пукало, Рекіс, Римар, Тихохід, Трінька, Тустановський, Фарбота, Холод, Чвіль, Чип, Чухрій, Швець, Щербатий, Ясінський, Балацький
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська624100%
Народилися Іваноньків Богдан Михайлович — діяч культури, диригент Кавчук Іларій Михайлович — почесний шахтар. граф Владислав Кшиштоф Фелікс Волянський — дідич села,Władysław Krzysztof Feliks hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: 5.396.225) зять графа Мавриція Дідушицького, граф Владислав Маврицій Волянський — дідич села, розстріляний більшовиками у Києві,Władysław Maurycy hr. Wolański z Wolan h. Przyjaciel (ID: ut.39.1.17) його дружина — графиня Юлія Пінінська,Julia Maria hr. Pinińska z Grzymałowa h. Jastrzębiec (ID: ut.24.1.71) небога намісника Галичина Леона Пінінського Петрівський Ґерард Василь (1885—1969) — релігійний діяч, римо-католицький священик-францисканець, місіонер в Китаї та ЯпоніїRafał Leszczyński. Piotrowski Gerard OFMObs // Encyklopedia Katolicka. — T.15. — Lublin 2011. — S. 702. . Галерея
Примітки
Джерела Данкевич Т., Уніят В. Ріпинці // Луців Михайло. Крізь призму століть: Помірці-Ріпинці. Луців М., Уніят В., Чухрій А. Ріпинці // Ріпинці // Калейдоскоп минулого / — S. 146.
Посилання
«Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля»