Зеле́не (до 1993 — Зелена) — село в Україні, у Верховинському районі Івано-Франківської області. Адміністративний центр Зеленської сільської громади.

Відстань до райцентру Верховина становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення. Найближча залізнична станція Ворохта знаходиться за 43 км. Село лежить у межах Карпатського національного природного парку та у долині Чорного Черемошу. Населення — 815 осіб.

Назва У 1993 р. назву села Зелена було змінено на одну літеру.

Географія

Присілком села протікає річка Погорілець. У селі потоки Людовець, Гнилець, Змянки, Скорушни, Студенєк, Погорілець впадають у річку Чорний Черемош.

Історія Зелену засновано на початку XV століття. У квітні 1920 року Зелена стала центром селянського повстання проти Польщі. Загін повстанців, що розташувався на горі Платку, об'єднував близько 600 чоловік.

7 червня 1946 року указом Президії Верховної Ради УРСР хутір Угорський Зеленської сільської ради Жаб'євського району перейменовано на хутір Яструбці.«Прикарпатська правда», 13 липня 1946

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Жаб'ївському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Гринява, Бистрець і Зелене.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Зеленської сільської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Верховинського району, село увійшло до складу новоутвореного Верховинського району.

Релігійні споруди

Церква Усікновення голови Івана Хрестителя (Зелене) Докладніше: Церква Усікновення голови Івана Хрестителя (Зелене)

У центрі села розташована дерев'яна гуцульська церква — пам'ятка архітектури національного значення. Церква хрестоподібна в плані з масивною центральною навою та невеликими боковими раменами. Побудована в 1869 році, використовується парафією Православної церкви України. Населення Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 757 осіб, з яких 386 чоловіків та 371 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 814 осіб.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,88 % російська 0,12 %

Інфраструктура У селі є церква, два лісопункти, чотири лісництва, середня загальноосвітня школа I—III ст. та дві школи І ст., пришкільна їдальня, два будинки культури, клуб, дві бібліотеки, три амбулаторії, здоровпункт, аптека, при шкільна їдальня, вісім магазинів.

Ґрунтова дорога з села веде через вододільний хребет Чивчинських гір, Копилаським перевалом, до села Руська Поляна на Марморощині. Попри десятиріччя обіцянок обласних керівників про відкриття пішохідного переходу через кордон, такий проєкт залишається малоймовірним.

Відомі люди Феогност (Бодоряк) — єпископ Богородчанський Православної Церкви України; Янушевська Василина — поетеса та вишивальниця.

Примітки

Посилання Історичне Прикарпаття