Таба́чне (до 1948 року — Аджи́-Ахма́т, ) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Центр сільської ради. Розташоване на південному сході району.

Географія Табачне — село в східній частині району, в степовому Криму, на березі правої притоки впадаючої в Сиваш безіменної річки (зараз — колектор Північно- Кримського каналу), висота над рівнем моря — 18 м. Сусідні села: Світле за 3,5 км на північний схід, Хлібне за 2,8 км на північ і смт Азовське за 2,5 км на південний захід, там же найближча залізнична станція — Азовське (на лінії Джанкой — Феодосія). Відстань до райцентру — близько 25 кілометрів.

Історія

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства входило 2 села: Гаджи Аймат і Ергі Гаджи Аймат, надалі фігурують, як одне.

Після анексії Криму Російською імперією, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту.

За даними на 21 жовтня 1805, в селі Ілгери-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів та 78 жителів кримських татар. На військово-топографічній карті 1817 село Алгери найман позначена з тими ж 11 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 Ільгери Аджи-Акмат віднесли до Башкірицької волості. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар через політику російської адміністрації село помітно спорожніло і на карті 1842 Ільгери-Аджи-Акмат позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончекської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Ахмат — «власницьке» (тобто, що знаходиться в приватній власності) татарське село з 1 двором, 9 жителями і мечеттю при колодязях, а, згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867», село Ельгара Аджи Акмат була покинуте жителями в 1860–1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853–1856 років, в Туреччину і залишалося в руїнах .

Після того, як 4 червня 1871 Олександром II були затверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів) …Височайше затверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів), проштовхування на казенних землях в губерніях: С.-Петербурзької, Новгородської, Самарської, Саратовської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської і Таврійської і в області Бессарабської., була утворена німецька Ейгенфельдська волость, до якої приписали відроджене, мабуть, кримськими німцями, село, хоча, згідно енциклопедичного словника «Німці Росії», село Грінфельд, або Аджи-Ахмат німецький, було засноване тільки в 1897 році. Уже в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889», складеної за результатами Х ревізії 1887, в Елгері-Аджи-Ахмата значилося 12 дворів та 65 жителів.

Після земської реформи 1890 року село віднесли до Ак-Шейхської волості. З 1897 року ведеться історія євангелістсько-лютеранського села Грінфельд, заснованого вихідцями з бердянських колоній. За «… Пам'ятною книжці Таврійської губернії на 1900 рік» вже в селі Аджи-Ахмат значилося 172 жителя в 17 дворах, в 1905 році, згідно енциклопедичного словника «Німці Росії» — 149. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915, в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Аджи-Ахмат німецький з населенням 182 людини.

Після радянської окупації, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район. У 1922 році повіти перетворили в округи. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 , Аджи-Ахмат, з населенням 163 особи, з яких 153 німця, входив до складу Акшейхської сільради Джанкойського району Постановою КримЦВК від 15 вересня 1930 був знову створений Біюк-Онларський район (указом Президії Верховної Ради РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 перейменований в ОктябрьскийУказ Президії Верховної Ради РРФСР 14 грудня 1944 р), тепер як німецький національний, в який включили село. Після утворення в 1935 році Колайського району (перейменованого указом ЗС РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року в АзовськийУказ Президії Верховної Ради РРФСР від № 621/6 від 14 грудня 1944 р) село включили до його складу.

Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний КазахстанУказ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя, до того часу жителів було 128 осіб. Після звільнення Криму від нацистів у квітні, після депортації кримських татар, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України.

Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, Аджи Ахмат перейменували в ТабачнеУказ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського .

Населення Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток російська 68,73% кримськотатарська 19,06% українська 11,16% білоруська 0,8% інші/не визначилися 0,25%

Примітки