Владимир Полянов ( справжнє ім'я ; 6 травня 1899 Русе — 4 грудня 1988, Софія) — болгарський письменник, режисер, театральний діяч.
Життєпис
Народився 6 травня 1899 в Русе. Після закінчення гімназії в Софії, з 1919 по 1921 вивчав медицину в університетах Софії, Граца (Австрія) (1921) і Мюнхена (1922-1923). У 1922 відвідував курс філософії у Відні. У 1928 закінчив дипломатично-консульське відділення Вільного університету в Софії і режисерські курси у Варшаві в 1939.
Працював в софійській Народної бібліотеці (1924), секретарем Головної дирекції залізниць Болгарії (1924-1934), чиновником в Міністерстві народної освіти (1937, 1939-1941), директором Народного театру в Софії (1941-1944) і державної театральної школи (1942-1945).
Брав участь добровольцем у Другій світовій війні.
Був режисером театру в Бургасі (1946-1947), в Русе (1947), Народного молодіжного театру в Софії (1947-1951), Пловдиві (1951-1957) і Перниці (1957-1960).
Директор-режисер театрів в Слівені (1961—1963) і Разграді (1963-1965), головний режисер Родопського театру в Смоляни (1965-1970).
Один із засновників і секретар (1926-1932) Болгарського ПЕН-клубу.
Вибрані твори
Автор збірників повістей, романів, драм, комедій.
«Смърт» 1922 «Комедия на куклите» Разкази 1923 «Момичето и тримата» Разкази 1927 «Рицари» Разкази 1927 «Човекът в огледалото» 1927 (1931) «Двете страни на медала» Комедия 1928 (1934) «Слънцето угаснало» Роман 1928 «Четири разказа» 1928 (1933) «Вик» Роман (1933) «Черните не стават бели» Роман 1932 «Звезди в прозореца» Разкази 1935 «Гладният вълк» Роман 1936 «Бащи и синове» Драма 1937 (1938, 1948, 1962) «Крали Марко» Очерк по народни мотиви 1937 «От крилатия змей до самолета» Кратка история на въздухоплаването 1938 (1948) «Ероика» Драма 1940 «Веднъж тъй, после тъй» Комедия 1948 «Случаят Иван Андреев» Повести и разкази 1978 «Хроника на узряването» Роман 1979 «Срещи по дългия път» Мемоарни импресии «Пътеки през неуловимото» Разкази, миниатюри 1988. «Вик» Повести и новели. Ранни диаболистични разкази 1989. «Диаболични повести и разкази» 1990.
Джерела
Владимир Полянов. Биографични бележки Александър Пиндиков, Владимир Полянов. Лит. Анкета. С.: БАН, 1988. Величков, Петър. Импулсът да пиша. При писателя Владимир Полянов. Интервю. В: в. «АБВ», год. 9, 4.08.1987, бр. 31, с. 3. Николай Аретов, Българският диаболизъм в европейски контекст. Ранните разкази на Вл. Полянов в светлината на спомените на писателя. — Езиците на европейската модерност. Български и словашки прочити. С.: Институт за литература, Издателски център Б. Пенев, С.: 2000, с. 70-81. Николай Аретов. След заник слънце. Първите «постдиаболистични» романи на Владимир Полянов. — Критика, № 2-4, 2000, с. 48-53. Николай Аретов. Георги Цанев и спора за романа «Слънцето угаснало» от Владимир Полянов. — Критика, 2006, № 1-2.