Нікола Кусту (; 1658-1733) — французький скульптор епохи бароко, брат Гійома Кусту. Автор декоративної скульптури для палаців і парків Версаля, Марлі і ін.
Біографія Першим вчителем Ніколи був батько, який працював різб'ярем по дереву. У 1677 році поїхав до Парижа вчитися скульптурі у свого дядька Антуана Куазево. У 1682 році отримав Римську премію та грант на дворічне навчання у Римі (1683—1686). Повернувшись до Парижа, він займається створенням скульптур для парку Версаля. З 1702 року — професор Королівської академії живопису та скульптури, а у 1720 році стає ректором академії.
Основні твори: Гладіатор Боргезе (1687, Париж, Лувр) Крилатий геній, барельєф (1692, Париж, церква Будинку інвалідів) Сфінкс і діти (1701, Марлі) Німфа з сагайдаком і німфа з голубом (1701, Версаль) Мелеагр, що вбиває вепра (1706, Версаль) Адоніс, який відпочиває після полювання (1710, Париж, Лувр) Сена і Марна (1711, Париж, Тюїльрі) Юлій Цезар (1722, Париж, Лувр) Оплакування Христа (1712—1725, Париж, собор Паризької Богоматері) Людовик XV в образі Юпітера (1733, Париж, Лувр) Маршал Віллар (1714, Екс-ан-Прованс, ратуша).
Галерея
Примітки
Посилання Catholic Encyclopedia— Nicholas Coustou