Жанасеме́йський район (, ) — адміністративна одиниця у складі Абайської області Казахстану. Адміністративний центр — місто Семей, яке не входить до складу району і утворює окрему Семейську міську адміністрацію.
Населення Населення — 20868 осіб (2021; 25228 у 2009, 28473 у 1999, 34671 у 1989).
Історія Жанасемейський район був утворений 1928 року у складі Семипалатинського округу, однак 1930 року він був ліквідований. 4 лютого 1938 року район був відновлений у складі Східноказахстанської області. Тоді до його складу увійшли 18 сільських рад: Багинська, Балтатарацька, Глуховська, Дельбегетейська, Ебетейська, Знаменська, Іртиська, Карпівська, Климентьєвська, Коконська, Коргамбаєвська, Муратовська, Озерська, Старо-Семипалатинська, Талицька, Чарська та Чебундинська. 14 жовтня 1939 року район увійшов до складу новоутвореної Семпалатинської області. 16 жовтня того ж року Дельбегетейська, Карпівська та Кргамбаєвська сільради були передані до складу Чарського району. Станом на 1945 рік до складу району входили 17 сільських рад: Багинська, Балтатарацька, Глуховська, Ебетейська, Жана-Семейська, Жиєналинська, Знаменська, Іртиська, Климентьєвська, Коконська, Муратовська, Озерська, Старо-Семипалатинська, Талицька, Тепкашинська, Чарська та Чебундинська. 10 червня 1948 року до складу району були включені Байуацька, Кельменбетовська та Ушашинська сільради Майського району сусідньої Павлодарської області. 1950 року була ліквідована Кельменбетовська сільрада, утворена Жиландинська сільрада. 1954 року Ушашинську сільраду приєднали до Байуацької, Жиландинську сільраду до Багинської, Старо-Семипалатинську сільраду до Глуховської, Балтатарацьку сільраду до Іртиської, Талицьку сільраду до Чарської, Ебетейську сільраду до Чебундинської. 1957 року Климентьєвська, Чарська та чебундлинська сільради утворили Ново-Баженівську.
11 листопада 1957 року район був ліквідований, а територія розділена між Ново-Покровським та Чарським районами. 31 січня 1966 року район був відновлений, до його складу увійшли Ново-Баженівська та Суик-Булацька сільради Жарминського району, Знаменська сільрада Абайського району, Глуховська та Жиєналинська сільради Бескарагайського району, Зубаїрівська, Іртиська, Ново-Покровська, Петропавловська, Семейтауська та Тепкашинська сільради Бородуліхинського району. 1967 року Тепкашинська сільрада перейменована в Озерську. 1968 року до складу району увійшли Дельбегетейська та Карасуйська сільради Жарминського району. Того ж року була утворена Прирічна сільрада, ліквідована Семейтуйська сільрада. 1972 року Дельбегетейська, Карасуйська та Суик-Булацька сільради були передані до складу Чарського району. 1974 року була утворена Березовська селищна рада, 1981 року — Жазицька сільрада, 1982 року — Булацька сільрада, 1985 року — Достицька сільрада, 1992 року — Жаркинська сільрада.
20 серпня 1996 року район був ліквідований, територія розділена між Бескарагайським та Бордуліхинським районами, а також територією міста Семипалатинськ. 28 грудня 2023 року було вирішено відновити район з 1 січня 2024 рокуУказ Президента Республики Казахстан от 28 декабря 2023 года № 424 «О некоторых вопросах административно-территориального устройства Республики Казахстан» — Інформаційно-правова система нормативних правових актів Республіки Казахстан . Для цього до складу нового району було передано 35,47 км² Бескарагайського району та 27508,54 км² Семейської міської адміністраціїhttps://adilet.zan.kz/rus/docs/V24F0025918.
Склад До складу адміністрації входять місто Семей, 2 селищні адміністрації та 12 сільських округів: +ПоселенняПлоща,км²Населення,осіб (1989)Населення,осіб (1999)Населення,осіб (2009)Населення,осіб (2021)ЦентрНаселеніпункти Чаганська селищна адміністрація 4,31 710 672 725 484 Чаган 1 Шульбінська селищна адміністрація 30,84 6514 4585 3149 2853 Шульбінськ 1 Абралинський сільський округ 10666,44 1220 933 638 423 Абрали 1 Айнабулацький сільський округ 319,58 249 386 383 233 Айнабулак 2 Акбулацький сільський округ 1907,40 1553 1111 667 459 Акбулак 2 Алгабаський сільський округ 2131,65 1541 1241 1069 688 Алгабас 1 Достицький сільський округ 465,18 2533 1731 1719 1594 Чекоман 2 Жиєналинський сільський округ 1318,15 1540 1008 981 721 Букенчі 2 Іртиський сільський округ 335,05 2342 2426 2654 2506 Мукур 3 Карауленський сільський округ 1275,54 2501 2695 2029 1416 Кайнар 1 Кокентауський сільський округ 3803,08 4050 2585 2236 1647 Кокентау 3 Новобаженовський сільський округ 886,80 4380 3586 3247 2296 Новобаженово 4 Озерський сільський округ 2017,48 3121 3180 3106 3343 Озерки 4 Прирічний сільський округ 2382,51 2417 2334 2625 2205 Прирічне 5+
Найбільші населені пункти Нижче подано список населених пунктів з чисельністю населення понад 1000 осіб: +№Населений пунктНаселення,осіб (1989)Населення,осіб (1999)Населення,осіб (2009)Населення,осіб (2021) 1 Шульбінськ 6514 4585 3149 2853 2 Озерки 1999 2075 2082 2286 3 Новобаженово 2236 2040 1914 1498 4 Кайнар 1951 2327 1888 1416 5 Кокентау 2049 1677 1518 1374 6 Чекоман 1527 1203 1306 1333 7 Мукур 1210 1133 1258 1129 8 Прирічне 1086 1117 1303 1025+
Транспорт Дороги районного значенняhttps://adilet.zan.kz/rus/docs/G25FL00197A: +ІндексНазваДовжина,км KUGS-1 Семей - Талиця 32,5 KUGS-2 під'їзд до села Акбулак 17,5 KUGS-3 під'їзд до села Танат 16,4 KUGS-4 під'їзд до села Жазик 14 KUGS-5 під'їзд до села Айнабулак 13 KUGS-6 під'їзд до села Талди 11,9 KUGS-7 під'їзд до села Караколь 8,8 KUGS-8 під'їзд до села Абрали 8,1 KUGS-9 під'їзд до села Алгабас 6,2 KUGS-10 під'їзд до станції Жалпак 4,6 KUGS-11 під'їзд до села Муздибай 3,1 KUGS-12 під'їзд до села Мукур 3 KUGS-13 під'їзд до села Прирічне 1,9 KUGS-14 під'їзд до села Киземшек 1,9 KUGS-15 під'їзд до села Кокентау 1,7 KUGS-16 під'їзд до села Новобаженово 1 KUGS-17 під'їзд до села Маралди 0,8 KUGS-18 під'їзд до села Достик 0,8 KUGS-19 під'їзд до села Букенчі 0,6 KUGS-20 під'їзд до села Приіртиське 0,4 KUGS-21 під'їзд до села Чекоман 0,4 KUGS-22 під'їзд до селища Шульбінськ 1,1 KUGS-23 під'їзд до селища Чаган 0,4+
Примітки
Джерела Справочник по истории административно-территориального устройства Семипалатинской области. — Семипалатинск, 2006.