«Володар минулого» () – науково-фантастичний роман Р. А. Лафферті, вперше опублікований в 1968 році. Роман розповідає про спробу майбутнього утопічного суспільства запобігти власному занепаду, перенісши сера Томаса Мора у 2535 рік.
Роман добре сприйняли критики, він був номінований на премію «Неб'юла» у 1968 році та премію «Г'юго» у 1969 році«Hugo & Nebula Awards»; «2002 Cordwainer Smith Rediscovery Award» . Загалом цей роман зараховують до Нової хвилі наукової фантастики.
Сюжет Дія роману «Володар минулого» відбувається у 2535 році у світі Астроб – утопічної земної колонії, яку називають Золотим Астробом, «третім шансом людства» після падіння як Старого, так і Нового Світу на Землі. Попри ідеалістичні наміри, він зазнає морального та соціального занепаду, що може стати нищівним як для Астробу, так і для людської раси загалом.
У спробі врятувати свою цивілізацію, яка гине, її лідери використовують подорожі в минуле, щоб забрати сина Томаса Мора (обраного завдяки його чудовим знанням у галузі права і моральним якостям) незадовго до його смерті в 1535 році та зробити президентом Астробу. Більшість подій роману пов'язані з одним питанням – чи зможе астробійське суспільство вижити. При цьому Томас Мор у пошуках відповідей спирається на власний роман «Утопія». Таке рішення незабаром призводить до конфлікту, внаслідок якого позаземні сили руйнують Астроб. Водночас Томас Мор вступає у конфронтацію з лідерами суспільства, які вважали його звичайною маріонеткою.
Відгуки критиків Роман загалом був схвально сприйнятий критиками, які відзначили і його стиль, і, власне, сюжет. Р. Д. Маллен зауважив, що «стиль прози є бестерівським, а кожну сторінку приємно читати, проте техніка оповіді є ванвогтівською не лише через те, що вона піротехнічна, але й через байдужість до причинно-наслідкового викладу, і це, можливо, не найкраща техніка для цієї теми»«Reviews: November 1975» , Science Fiction Studies, November 1975. Джудіт Мерріл відзначила «Володаря минулого» як «складну, витончену, барвисту та надзвичайно вишукану книжку», сказавши: «Лафферті причаровує мене гумором, гнівом і любов'ю, а також непередбачуваним кутом зору та сприйняттям, але насамперед, я підозрюю, його музикою слів»«Books», F&SF, May 1968, pp.49-50.
Альгіс Будріс розкритикував книгу, оскільки не вважав її достатньо довгою для викладу всіх ідей Мора, але зробив висновок: «Приємно бачити, як пишуть такі речі». П. Шуйлер Міллер заявив, що роман показав Лафферті «як письменника-спадкоємця Кордвайнера Сміта, але він завжди залишається сам собою – більш жахливим, більш загадковим, з більш неоднорідним гумором«The Reference Library», Analog, November 1968, p. 163. Олексій Паншин побачив Володаря минулого «ексцентричним, своєрідним, незвичайним шедевром», сказавши, що: «він має всі звичайні кольори Лафферті та піраміду маніакальних вигадок», а також підіймає «найреальнішу проблему духовної агонії, яку лиш бачили в науковій фантастиці»«The Future in Books», Amazing Stories, January 1969, p.144.
Видання роману
Примітки
Посилання «Володар минулого» на сайті Internet Speculative Fiction Database «Past Master» – a review by Bill McClain at watershade.net «Past Master by R. A. Lafferty» , a review at the MPorcius Fiction Log