Каланча́цький райо́н — колишній район, що був розташований у степовій зоні. Територією району протікає річка Каланчак та Північнокримський канал. Територія району омивається водами Каркінітської та Джарилгацької заток Чорного моря.
Кордони: межує з Скадовським, Олешківським, Чаплинським районами Херсонської області та Армянською міською радою АРК. Районний центр: Каланчак. Площа — 0,9 тисячі км². Населення (тисяч мешканців): 1990 — 26,9 (міського — 11,4).
Географія
Земельні ресурси
Територія, усього91,580тис. гау тому числі: сільськогосподарські угіддя71,026 тис. га (77,6 %загальної площі земель району)тис. гаіз них: рілля62,370 (або 87,8 %)тис. гаЛіси й інші лісовкриті площі1,359 (або 1,9 %)тис. гаЗабудовані землі1,917 (або 2,7 %)тис. гаЗемлі водного фонду5,978 (або 8,4 %)тис. гаІнші землі10,269тис. га
Природно-заповідний фонд Домузла (заказник)
Історія Станом на 1931 рік утворено Хорлівський район. З 1932 р. у складі Одеської, з 1937 — Миколаївської області. Станом на 1939 рік Хорлівский район перейменований на Каланчацький район.
До того часу існувала Каланчацька волость, яка входила почергово до Чаплинського і Хорлівського районівКарта Днепропетровской области, 1935, які в свою чергу відносилися до різних областей (Миколаївської, Одеської) за винятком 1930–1932 років. В цей період після проведення чергової адміністративно-територіальної реформи було встановлено систему територіального управління «район-центр». Каланчацький район утворився в межах Миколаївської області.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність Кількість осіб Відсоток українці 22760 87,75 % росіяни 2206 8,50 % турки 192 0,74 % білоруси 177 0,68 % молдовани 116 0,45 % інші 487 1,88 %
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова Кількість осіб Відсоток українська 23029 88,78 % російська 2477 9,55 % турецька 184 0,71 % вірменська 57 0,22 % білоруська 54 0,21 % інші 137 0,53 %
Транспорт Територією району проходить автошлях .
Політика 25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Каланчацького району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 54,30 % (проголосували 10 306 із 18 979 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 42,98 % (4 430 виборців); Юлія Тимошенко — 10,76 % (1 109 виборців), Сергій Тігіпко — 10,08 % (1 039 виборців), Анатолій Гриценко — 8,80 % (907 виборців), Олег Ляшко — 7,10 % (732 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,67 %.
Культура На території району функціонують: один кінозал; 16 бібліотек; 3 музеї; один будинок культури; 15 сільських клубів; дві дитячі музичні школи.
На території району розташовані 29 пам'яток історії; 6 пам'яток культури; 188 пам'яток археології.
Персоналії
У Каланчаку народився письменник Дніпровський Іван Данилович. Рудницький Григорій Андрійович — кримський літературознавець, краєзнавець, спортивний журналіст, шашковий композитор, енциклопедист. Народився 1936 року в селі Новокиївка.
Примітки
Література
Лисиця Г. О. Каланчацький район // Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 4. — К., 1979. — С. 511—512. Яндола С. П. Каланчацький район // Географічна енциклопедія України. — Т. 2. — К., 1990. — С. 89.