Олександр Павлович Біляков (Бєляков) ( , місто Кременчук, тепер Полтавської області — , місто Івано-Франківськ) — український радянський діяч, новатор виробництва, слюсар Івано-Франківського приладобудівного заводу Івано-Франківської області. Депутат Верховної Ради УРСР 7-го скликання (1967—1969).
Біографія Народився в родині робітника. У 1933 році закінчив школу фабрично-заводського навчання міста Кременчука.
Трудову діяльність розпочав у 1933 році електрозварником, а потім слюсарем на підприємствах міста Кременчука на Полтавщині.
З липня 1941 по 1946 рік — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни з 1943 року. Служив повітряним стрільцем 947-го штурмового авіаційного полку 289-ї штурмової авіаційної дивізії 7-го штурмового авіаційного корпусу 15-ї повітряної армії Південного, 4-го Українського, 3-го, 1-го та 2-го Прибалтійських фронтів.
У 1948—1969 роках — робітник, слюсар Станіславського ваго-механічного заводу; слюсар з перевірки газових лічильників Станіславського (Івано-Франківського) приладобудівного заводу Івано-Франківської області. Ударник комуністичної праці.
Брав активну участь в громадському житті міста Івано-Франківська. Обирався головою цехового комітету профспілки філіалу Івано-Франківського приладобудівного заводу «Автоматика».
Звання молодший сержант сержант
Нагороди орден «Знак Пошани» орден Червоної Зірки (6.05.1944) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (8.03.1945) медаль «За відвагу» (29.08.1943) медалі
Джерела газета «Прикарпатська правда» (Івано-Франківськ) — лютий 1967 року. газета «Прикарпатська правда» (Івано-Франківськ) — 25 червня 1969 року.