XI століття
1084 - Перша письмова згадка про Броди у «Повчанні Володимира Мономаха дітям» тут навесні і взимку відбувалися зустрічі між чернігівським князем Володимиром Мономахом і волинським князем Ярополком Ізяславичем.
XIII століття
1241 - війська хана Батия знищили Броди.
XV століття
1432 - поселення повністю повертається до Польщі. 1441 - польський король Владислав Яґелоньчик подарував землі Олеського ключа, територія якого охоплювала значну частину сучасної Брідщини, шляхтичу Яну із Сени – Сенінському.
XVI століття
1511 - Броди згадуються в переліку сіл, що переходять у власність родини Каменецьких. 1580 - Воєвода Жолкевський купив село Броди. 1584, 22 серпня - Надання Бродам магдебурзького права від короля Стефана Баторія . 1586 - закладено місто Любич, назване на честь родинного герба Жолкевських. Надано привілей, який дозволяв жителям будуватися поруч із замком і використовувати землі, ліси та луки, місто поступово почало розбудовуватися 1588, 5 лютого - Перша писемна згадка про перший замок у Бродах. 1596 - будівництво костелу
XVII століття
1600 - будівництво Оборонної церкви Богородиці 1625 - будівництво Церкви святого Юра 1628 - В міських актах згадуються такі цехи: шевський, кушнірський, ковальський, ткацький, кравецький, шаповальський. 1629 - Броди стали володінням гетьмана Конецпольського, який запросив до міста перших євреїв. 1630 - початок будівництва Бродівського замку проектували відомий архітектор Андреа дель Аква та відомий інженер Гійом де Боплан на замовлення родини Конецпольських. 1630 – 1650 - побудова міста-фортеці, ідеального міста. 1633 - Броди отримали привілей, згідно з яким міські цехи прирівнялися в правах з львівськими, а ярмарки – з люблінськими та торунськими. 1638, 11 січня – Розпочалася історія вірменської громади міста Броди. Коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конєцпольський, власник м. Броди, видав грамоту, якою взяв під опіку вірменських купців. 1646 - містечко відвідав Владислав IV. 1648, Вересень - козацько-селянські війська Богдана Хмельницького, під керівництвом полковників Нечая, Небаби і Головача здобули Броди і впродовж двох місяців тримали в облозі Бродівський замок. 1651 — містечко відвідав Ян Казимир. 1664 - єврейська громада Бродів стала незалежною від кагалу у Львові. 1678, 3 березня - власник Бродів Станіслав Конєцпольський виділив домініканському ордену місце для спорудження костелу Святого Станіслава і кам’яницю шотландського купця Найлянда для заснування монастиря. 1682 - Бродами володіла родина Собєських.
XVIII століття
1703, 4 вересня - власник Бродів Якуб Собєський віддав місто і замок в оренду Гаврилу Виговському. 1704, 8 січня - місто Броди перейшло у власність родини Потоцьких, які володіли ним аж до 1834 р. А герб роду Потоцьких – «Пилява» – був гербом міста аж до 1939р. 1734 - Бродівська фортеця була зруйнована російськими військами 1742 - починають будувати Велику синагогу 1749 - після великої пожежі вірмени покинули місто. 1756 у бродській синагозі було відлучено франкістів від ортодоксального юдаїзму 1772 - Броди увійшли до складу Австрійської імперії . 1772 - було накладено клаузу на хасидів, яких протягом декількох років вигнали з міста. 1779 - австрійська імператриця Марія Терезія надала Бродам право вільного торгового міста.
XIX століття
1801 - перша велика пожежа в Бродах 1809 - встановлено поштовий рух Броди-Львів за старанням купця Ізраїля Бернштайна 1812 - на вимогу Росії, австрійці зруйнували надбрамну вежу та равелін Бродівського замку, а також засипали рів 1831 - у зв'язку із поширенням у краї епідемії холери, австрійська влада змусила місцевих юдеїв закласти новий, третій за рахунком цвинтар, на значній віддалі від міста 1833 - палац у замку викупив Ян Казимір Молодецький, у власності його родини він пробув до 1939 року. 1835 - друга велика пожежа в Бродах 1853 - третя велика пожежа в Бродах 1856 - відкрита Телеграфічна станція. 1859, 5 травня - відбулася найбільша пожежа за всю історію міста Броди, внаслідок чого згоріло 950 будівель, загинуло 16 людей 1860 - у Бродах мешкало 19 977 жителів 1868, 27 червня - в Бродах відкрито окружну торгівельно-промислову палату до якої входили Тернопіль, Золочів, Бережани, Борщів, Чортків, Збараж та ін. 1869, 10 липня - налагодження залізничного сполучення Львів – Броди . 1873 - встановлено залізничний зв’язок з Російською імперією (Радивилів) 1878, 1-2 березня - було здійснено «телефонічний експеримент» – першу спробу телефонного зв’язку між Львовом і Бродами. 1879, 21 липня - Бродах відбувся XIII з’їзд Педагогічного товариства, на який приїхало 350 делегатів з різних куточків Галичини. 1879 - було втрачено статус "вільного міста". 1881 - до Бродів приїхало багато тисяч єврейських біженці з Російської імперії, що тікали від погромів. З Бродів цих біженців було відправлено спеціальними поїздами у Західну Європу, а потім в США. 1882 - Броди стали осідком староства, до якого з поміж інших входив Золочів 1883, 4 вересня - розпочалось навчання у новозбудованому приміщенні гімназії у Бродах, яка тоді носила назву «Цісарсько-королівська вища реальна гімназія ім. архикнязя Рудольфа». 1898, Січень - У Бродівській книгарні Фелікса Веста, що на вулиці Золотій, у продажу з’явилися перші поштові листівки із видами Бродів.
XX століття
1904, 9 травня - рескриптом міністра визнань і освіти Австро-Угорщини надано дозвіл на відкриття приватної учительської жіночої семінарії у м. Броди. Заклад проіснував у Бродах до 1929 року. 1904, 7-12 липня - відбувалася канонічна візитація Брідського деканату митрополитом Андрієм Шептицьким. Перший відомий візит митрополита у м. Броди. 1915 - російські солдати знищили палац Потоцьких 1919, 10 квітня - в м.Броди відбулася нарада Директорії УНР з представниками Антанти щодо пропозицій припинення польсько-української війни та розмежування по лінії лорда Керзона. 1909, 26 квітня - Броди відвідав Іван Франко 1918, 1 листопада - у Бродах було встановлено українську владу. 1919, 6 липня - на околиці Бродів, біля Піщаної гори, поляками було розстріляно четаря УГА Пилипа Ґардзілевича. 1928, 17 листопада- було зареєстровано філію товариства «Союз українських купців» у Бродах, головою якого довгий час був відомий підприємець, меценат Гриць Швалюк. 1938, 30 січня – в приміщенні Українського кооперативного банку (сьогоднішня адреса – вул. Пушкіна,10) старанням повітового гуртка «Рідної школи» відкрилася Велика Вистава Української Преси. 1939 - у місті проживало 18000 осіб 1939, 2 жовтня - у місті почала виходити газета «Червоні Броди». 1941, у ніч з 28 на 29 червня - німецькі війська зайняли Броди. 1941 - більшість євреїв в Бродах були зібрані в ґетто. Тут утримувалося 12 тис. євреїв з Бродів та навколишніх сіл. 1942, 19 вересня - відбулася Перша депортація євреїв. За різними даними німці депортували в Белжець 2800-4500 осіб. 1942, 2 листопада - Друга акція виселення. до Белжеця прибула група з 2,5–3 тис. євреїв, до якої також входили члени Юденрату та єврейської поліції. 1943 - була організована група опору на чолі зі Самуелем Вайлером. Єврейські підпільники встановили контакт із місцевим підрозділом польської Армії Крайової, звідки отримували зброю. 1943, 21 травня - остаточна ліквідація ґетто. 1944, 17 липня - захоплення м. Броди радянськими військами. 1944, 12 листопада – регулярно почала виходити Бродівська районна газета «Червоний промінь», попередник газети «Прапор комунізму» (виходила до 1990 р.). 1984, 26-27 травня - відбувся І Всесвітній з’їзд брідщан в м. Торонто (Канада). 1984, 10 вересня - встановлено памятник в честь 900-річчя Бродів. 1993, 23-28 липня - Проведення у Бродах ІІІ Всесвітнього з’їзду брідщан. 1993, 25 липня - з часу відкриття пам’ятника Тарасу Шевченку на площі Ринок.
Див. також
Броди
Посилання
Броди. Карта історико-культурної спадщини Календар історико-краєзнавчих дат 2019 Краєзнавчий календар Брідщини на 2018 рік Майже тисячолітнє місто
Примітки
Джерела
Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / Чумак Я. — Торонто, Онтаріо, 1988. Броди і Брідщина. Історично-мемуарний збірник / ред. Б. Зробок. — 2. — Броди, 1998. Бродівщина — край на межі Галичини й Волині // матеріали третьої краєзнавчої конференції, присвяченої 925-й річниці першої писемної згадки про Броди та 425-й річниці надання Бродам магдебурзького права / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Ульянов В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2009. — Т. 2. — 200 с.