Світа́нок (до 1964 — Свистільники) —село в Україні, у Рогатинській міській територіальній громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області, розташоване над р. Нараївка.
Назва До 1964 року село називалося Свистільники (лат. Swistelniki).
Історія Перша письмова згадка про село відходить до 30 липня 1436 рокуAkta grodzkie i ziemskie, T.12, s.9, № 88.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 5 ланів (близько 125 га) оброблюваної земліZródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s..
Мешканці села разом з жителями Сарників у 1648 році піднялись на боротьбу проти польської шляхти і два місяці утримували в своїх руках маєток шляхтича.
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року село перебувало у складі Бурштинського повіту Бережанського округу коронного краю Королівство Галичини і Лодомерії.
У 1867 — 1918 рр. у складі Рогатинського повіту (Королівство Галичини та Володимирії). В 1897 р. через село пролягла Східньогалицька локальна залізниця (існувала до 1944 р.). Зараз тут проходить центральна грунтова дорога. В липні 1906 року трудящі села приєднались до аграрного страйку повіту.
На межі 1915—1916 рр. тут був 1-ий відділ Вишколу УСС, командиром відділу був чех Їндржіх Ванічек (Jindřich Vaníček)Думін Осип. Історія Легіону Українських Січових Стрільців 1914—1918. Львів, 1936. С.299..
У липні 1919 р. відбувся бій II-ї Коломийської бригади Української Галицької Армії з 5 польською дивізією. З кінця серпня по 17 вересня 1920 року в селі після вигнання білополяків перебували частини 8-ї дивізії Червоного козацтва та 41-ї стрілецької дивізії. У 1928 році тут діяв гурток «Сельроб-лівиці».
У 1939 році в селі проживало 1960 мешканців (1870 українців-грекокатоликів, 30 українців-римокатоликів, 30 поляків, 20 євреїв і 10 німців та інших національностей)Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 68..
До 2020 року роль місцевої адміністрації виконувала Світанківська сільська рада Рогатинського району.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи було ліквідовано Світанківську сільську раду та Рогатинський район, а село увійшло до складу новоутвореної Рогатинської міської громади та новоутвореного Івано-Франківського району. Представництво місцевої адміністрації виконує староста Світанківського старостинського округу Рогатинської міської ради.
У селі функціонує народний фольклорно-етнографічний колектив (НФЕК) "Червона калина", який складається із місцевих мешканців (очолює Іоніла Тіцька).
У вересні 2022 року за сприяння місцевого вихідця Романа Косьмія зі сторони села Підшумлянці було встановлено новий дорожній вказівник із назвою села Світанку.
Історичні світлини
Місцевість XIX-XX століття
Святкове богослужіння на Великдень в 1916 р.
Кіш Українських Січових Стрільців у селі
Кіш УСС проводить урочисті заходи та сотник Никифор Гірняк виголошує промову стоячи на фундаменті закладеного для пам'ятника
Т.Г. Шевченку, який остаточно завершили лише в 90-х роках. 1916 р.
Церква
Вперше місцевий храм згадується у податковому реєстрі 1578 р.
У 1630 р. була зведена нова церква, привілей на будівництво якої надав дідич села Ілля Свистільницький. У 1699 р. коштом власників села Андрія-Олександра Свистільницького та його дружини Катерини збудована нова дерев'яна церква. Це була тридільна споруда, яка складалась з рівновисоких прямокутних зрубів - ширшої нави і рівношироких вівтаря та бабинця. Стіни надопасання вівтаря були гранчасті.В акті візитації за 1760 р. сказано, що це споруда на дубових підвалинах з ялицевого дерева, з трьома верхами. Мистецтвознавець Михайло Драган вважав автором іконостасу цього храму Йова Кондзелевича.
У 1916 р. церква була знищена під час Першої світової війни.
Це була тридільна споруда, яка складалась з рівновисоких прямокутних зрубів - ширшої нави і рівношироких вівтаря та бабинця. Стіни надопасання вівтаря були гранчасті. Наву завершував світловий восьмерик, вкритий шоломовою банею. Бабинець вкривав трисхилий дах, вівтар - пʼятисхилий, безпосередньо на які, без підбанників, були посаджені цибулясті бані з ліхтарями і маківками. Оперізувало церкву широке піддашшя, оперте на фігурні випусти вінців зрубів.
У 1919 р. громада звела тимчасовий невеликий дерев'яний будинок для відправлення богослужінь. У 1937 р. архітектор Роман Грицай підготував проєкт нової деревʼяної трибанної церкви, але до його втілення справа не дійшла, натомість у 1939 р. цей же архітектор виконав новий проєкт вже мурованого храму. На заваді його будівництва стала Друга світова війна. Та тимчасова церква була зачинена упродовж 1961-1988 pp.
У 1990 р. без попереднього проєкту громада почала обмурування деревʼяної будівлі, яке було завершене у 1992 р. Того ж року храм Покрови був освячений. Нова церква розташована на східній околиці села на високому пагорбі, на місці попередньої. Це мурована, хрещата, однобанна споруда. Рамена хреста утворюють укорочені пʼятистінні бічні рамена та такі ж витягнені бабинець і вівтар.
При вівтарі по обидва боки влаштовані невеликі захристії, які продовжуються критим обходом навколо східної стіни вівтаря. Пʼятисхилі дахи рамен з невеличкими причілками на гребенях вінчають ліхтарі з маківками. Над навою влаштований невеликий світловий деревʼяний восьмерик, вкритий шоломовою банею. Тиньковані стіни прорізані лучково завершеними вікнами та декоровані такими ж нішами. В інтерʼєрі рамена перекриті півциркульними склепіннями.
У квітні 1995 року храм постраждав від пожежі. Відреставрувати його селянам вдалося у 1999 році, а для того, щоб повністю відновити святе місце, знадобилося майже 10 років. У 2019 р.На Прикарпатті віряни самотужки відбудували храм, який згорів 24 роки тому. ВІДЕО. — «Вікна», 2019.08.08. з нагоди завершення ремонтних робіт у храмі провели Богослужіння, яке очолив митрополит Галицький Православної Церкви України Кир Андрій.
Відомі люди
Народилися єпископ Никанор (Дейнега) — підпільний ієрарх УГКЦ (1907 — 1982). отець Евстахій Барановський — український греко-католицький священник (17.06.1877 — 15.09.1945, Іцегоге, Німеччина), батько доктора Романа Барановського, сват о. Дениса Нестайка.С. Шипилявий. Передові громадяни і визначні постаті Бучаччини // Косьмій Богдан Михайлович (1942-2013) - український письменник-гуморист, член Спілки журналістів України та Української асоціації письменників. Білик Олександер — багаторічний президент Злученого Українського Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК).
Світлини сьогодення
Примітки
Література
Є. Топінка. Чехи у військових формуваннях Українських січових стрільців та Українській Галицькій армії