Австрійська Дунайська флотилія — умовна назва річкових сил Австрії на Дунаї та його притоках, підрозділи яких утворилися після розпаду Австро-Угорської імперії. Історично майже весь час входили до складу інженерних частин армії.
Історія
1918—1938 роки Після розпаду Австро-Угорської імперії з листопада 1918 року в Австрії діяв загін моторних катерів (), що базувався в Нусдорфі, Відень, який був перетворений в невелику флотилію. За умовами мирного договору Австрія отримала 4 канонерські човни (патрульних катери) колишньої австро-угорської Дунайської флотилії — «Штор», «Фогаш», «Компо» і «Барш». Перші три канонерські човни в 1927 р. були продані Угорщини, а четвертий в 1929 р. був обміняний на менший «Сефок» (колишній «Чука»). Останній корабель отримав назву «Біраго» і став флагманом річкових сил.
Вони також включали в себе деякі катери, які досить активно використовувалися на відмін від кораблів, які простояли без ремонту після закінчення воєнних дій. У 1928 р. кораблі та катери флотилії були придані різним інженерним підрозділам армії (командири на період 1937 р.):
1-й Віденський інженерний батальйон (), Клостернойбург — Карл Відманн (); 2-й Віденський інженерний батальйон (), Відень — Герман Яновскі (); 3-й Нижньоавстрийский інженерний батальйон (), Мельк — Йозеф Порта (); 4-й Верхньоавстрийский інженерний батальйон (), Лінц — Ріхард Баумгартнер (); Мостобудівний батальйон «Віце-адмірал Тегетгоф» (), Кремс — Гуго Фішль ().
У 1938 р. Австрія була анексована Німеччиною, а кораблі і судна флотилії перейшли під контроль німецьких збройних сил.
1956—2006 роки Після війни лише у 1956 році був організований загін патрульних катерів (), як частина Школи військових інженерів (Pioniertruppenschule) у складі збройних сил. У кінці 1960-х років. була зроблена спроба значно посилити флотилію новими великими катерами. За ініціативою уряду було розроблено план будівництва 12 катерів по 70 т, однак був побудований тільки один катер — «Нідеростеррайх».
30 серпня 2006 р. загін патрульних катерів був розформований. Останні австрійські патрульні катери, які переважно виконували завдання поліції та митної служби, були зняті з експлуатації та передані 16 листопада на урочистій церемонії у Музей військової історії при опікою Австрійського морського товариства (). Інженерні підрозділи армії продовжують використовувати невеликі плавзасоби.
З 1980-х років діє також річкова поліція ().
Командувачі флотилією 1919—1923 — Отто Кассероллер (); 1981 — Франц Трапль (); 1992 — майор Фрідріх Хегна (); 2000 — майор Манфред Цемзауэр (); 2004 — лейтенант Антон Згарц ().
Особовий склад і база Кількість військовослужбовців у складі річкових сил: 1+26 (на 1981), 32 (на 1992), 2+33 (на 1999), 24 (на 2004) База підрозділу розташована у затоні Кюхелау, Відень.
Див. також Дунайська флотилія (Болгарія) Дунайська флотилія (Угорщина) Дунайська флотилія (Хорватія)
Література Rene Greger. Austro-Hungarian warships of World War I. London: Allan, 1976. 192 p. ISBN 0-7110-0623-7 Eric Werheim. The Naval Institute Guide to combat fleets of the world, 15th edition. Their ships, aircraft, and systems
Посилання Сайт Австрійського морського товариства Сайт збройних сил Австрії Сайт-записи по військовим флотам