Ю́ган Лю́двіг Ру́неберґ (; 5 лютого 1804, Якобстад — 6 травня 1877, Порвоо) — фінський поет-романтик, філософ, який писав шведською мовою.
Його найвідоміший цикл віршів — «Оповідання прапорщика Столя» (); один із творів цього циклу — «Наша земля» () — став державним гімном Фінляндії. За етнічним походженням швед (його рід походить зі шведської провінції Емтланд).
Біографія Був першою дитиною в родині моряка Лоренца Ульріка Рунеберґа й Анни Марії Мальм. Відзначився тим, що почав надзвичайно пізно говорити.
Освіту здобув у м. Оулу, потім у м. Вааса, пізніше навчався в Університеті Турку (1822). Тут увійшов у коло молодих шведських учених-феноманів — Югана Снелльмана, Захаріаса Топеліуса. Ці люди відіграли ключову роль у фінському національному відродженні XIX ст. і, зокрема, у національному становленні Рунеберґа. Також у Турку Рунеберґ починає публіцистичну творчість. Проте через нестатки перериває навчання і два роки проводить у місцевості Сааріярві, де близько знайомиться з патріархальним побутом фінського селянства. Звідси він виносить романтичний образ фінського народного світу, де зберігаються неушкодженими стародавні національні традиції.
1827 року Рунеберґ отримує ступінь магістра і залишається в університеті (у цей час ун-т перевели з Турку до Гельсінкі) доцентом латинської літератури. З 1830 року викладає риторику. Випускає першу збірку «Вірші» (), яка стала подією у всій шведськомовній літературі. У цей же час захоплюється фольклором, перекладає сербську народну поезію.
1831 року одружується з Фредерікою Шарлоттою Тенґстрем — вони матимуть восьмеро дітей. Сама дружина згодом також стане письменницею — авторкою історичних творів у стилі Вальтера Скотта, а один із синів, Валтер — відомим скульптором.
У 1832—1837 роках Рунеберґ редагує літературний журнал «Ранкова зоря».
1833 року вийшла друга збірка віршів. 1837 року він переїхав до м. Порвоо, де він згодом стає директором класичної гімназії. Тут же він заснував шведськомовну газету «Borgå Tidning».
1851 року Рунеберґ поїхав до Швеції на зустріч із відомими скандинавськими поетами. На пропозицію залишитися у Стокгольмі на вигідному місці, він відповів: «Фінляндія — бідна мати, якій потрібні всі її сини.»
1857 року закінчив роботу над новою редакцією перекладів псалмів для Лютеранської церкви («Проєкт шведської книги псалмів для євангелічно-лютеранських приходів у Великому князівстві Фінляндському»).
1863 року Рунеберґа на полюванні розбиває параліч, який приковує поета до ліжка і назавжди позбавляє можливості творити.
1876 року він став іноземним почесним членом Петербурзької академії наук, кавалером Ордена Святої Анни, а також доктором богослов'я.
Творчість
Рунеберґ — лідер серед фінських авторів XIX ст. за кількістю перевидань у світі. Творчий спадок вражає — це три збірки віршів, епічні, драматичні поеми, балади, легенди, переклади, літературно-критичні, філософські статті, есеї. У них поєднався романтичних світогляд, глибокий інтерес і знання античності, класицистська поетична традиція, лютеранські ідеали. На думку критиків, Рунеберґ — останній європейський поет-романтик, який стоїть в одному ряду з П. Шеллі, В. Гюго, Ламартіном, Ш. Петефі, Т. Шевченком.
Рунеберґ був справді набожною людиною і створив цикл духовних псальмів для лютеранської церкви. Зі світської творчості виділяють трагедію «Королі на Саламіні» (). На думку критиків, дещо випадає з контексту його творчості романтична поема «Надія» (, 1841), в якій ідеалізується російська імператриця Катерина II.
Серед найвідоміших творів Рунеберґа — поема, що написана гекзаметром, «Полювальники на лося» (), «Король Ф'ялар» (), текст «Björneborgarnas marsch», цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя» (). Останній присвячений боротьбі шведської армії проти вторгнення Російської імперії 1808—1809 років, але насправді маніфестує новий фінський націоналізм, що прагне до політичного звільнення Батьківщини. «Оповідання» отримали «культову» популярність, і разом з «Калевалою» Е. Леннрота, рахуються базовими літературними творами фінської нації. Всі твори перекладені фінською мовою. Також 2005 року в Санкт-Петербурзі було видано велику збірку творів Рунеберґа у російських перекладах. Українських перекладів Рунеберґа нині немає.
5 лютого у Фінляндії святкують День Рунеберґа.
Твори «Вірші» (, 1830, 1833 та 1843); «Полювальники на лося» (, 1832); «Ганна» (, 1836); «Надія» (, 1841); «Король Ф'ялар» (, 1844); «Оповідання прапорщика Столя» (, 1848 та 1860); «Королі на Саламіні» (, 1863).
Примітки
Джерела Юган-Людвіг Рунеберґ Відкриття Рунеберґа, біографічний нарис Runeberg Fr. Anteckningar om Runeberg. Min pennas saga. Utgivna av K.A. Ekelund. Svenska litteratursällskapet i Finland. Helsingfors, 1946 Ковальов Д. В. Порівняльний аналіз націєтворчих процесів у Фінляндії та Підросійській Україні (кінець XVIII — початок ХХ століть): дис. … канд. іст. наук. / Д. В. Ковальов. — Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка» і ДНУ ім. Олеся Гончара, 2021. — 228 с.