Нальотова Катерина Василівна ( 1787 — 1869) — російська та українська акторка театру. Перша виконавиця ролі Наталки у п'єсі «Наталка Полтавка».Т. М. Панасенко. Іван Котляревський

Біографія Народилася 1787 року в родині майора Василя Осиповича Нальотова. Мала старшу сестру Надію, яка у 1803 році стала дружиною генерал-майора Дмитра Рєзвого,Русский биографический словарь А. А. Половцова. Резвой, Дмитрий Петрович та брата Моріса.Врангель М. М. Історія одного будинку Вела життя звичайне для представниці дворянського кола.Кирга Г. А. Діяльність першого професійного театру Полтави. 2006

Від 1813 року брала участь в аматорських спектаклях у театральній трупі Штейна у Полтаві. Вирішила стати акторкою, коли були розірвані її заручини із кавалерійським офіцером графом Бервіцем. Згодом грала на сцені Вільного театру, яким керував Іван Котляревський. Була першою виконавицею ролі Наталки у його п'єсі «Наталка Полтавка». На професійній сцені виступала, крім того, у п'єсах І. А. Крилова, А. фон Коцебу, О. О. Шаховського та ін.

У 1821—1822 грала в трупі Михайла Щепкіна (зокрема, під час гастролей в Києві). Пізніше виступала в театрах Харкова.Відомості з Української Радянської енциклопедії Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1966. — Т. 5. — стор. 1672—1682

Акторку описували здібною, з розмаїтим обдаруванням. Нальотова володіла французькою, німецькою, італійською та польською мовою, грала на гітарі, чудово танцювала, займалася малюванням. І. П. Котляревський цінував у ній вроджену музикальність, виразність голосу, граційність, сімпатію до культури українців.У своєму щоденнику Нальотова згадувала про «невимовну приємність» від баченого народного танцю. М. С. Щепкін ставився до неї шанобливо і згадував, що «вона мала прекрасний голос і була знаменитою артисткою». Кореспондент журналу «Отечественые записки» свідчив про її виконання ролі Наталки: «Тут Наталка, чутлива, розумна і гарненька, співала народні пісні і опера йшла, йде і йтиме, доки залишиться в Україні хоч один звук рідного нарічча на зло тим панам, які приїздять в Україну вчено-сентиментальними мандрівниками і за гостинний прийом лають малоросійский театр, пилюку, клімат, товариство і твори Основ`яненка». Серед шанувальників Нальотової були родини генерала Білухи, Кочубеї, Меншикови, Наришкіни.

Вела щоденники.К. Вьолле, Є. П. Гречана. Щоденник у Росії в кінці XVIII —першій половині XIX ст. як автобіографічна практіка. У 1913 році вони були опубліковані мистецтвознавцем М. М. Врангелем.

Померла неодруженою.

Театральні роботи 1813 — «Примиритель» 1813 — «Урок донькам» 1813 — «Німецькі провінціали» 1813 — «Чесне слово»

Примітки

Література Отечественные записки. Полтава. 1839 г. Випуск № 3, стор. 154 Антонович Дм. Перша Наталка-Полтавка. Прага ; Берлін: «Нова Україна», 1923 Стороха Є. Перша Наталка у Полтаві. Полтава. 1995, стор. 140

Посилання

Стаття «У Полтаві презентували інсталяцію "Катерина Нальотова в гостях у Івана Котляревського"» від 10 лютого 2012 року Випуск журналу «Старі літа» за квітень 1913 року