Ернст Вільгельм Боле (; 28 липня 1903, Бредфорд, Велика Британія — 9 листопада 1960, Дюссельдорф, ФРН) — партійний і державний діяч Третього Рейху, гауляйтер, керівник Зарубіжної організації НСДАП, статс-секретар Імперського міністерства закордонних справ Німеччини, обергрупенфюрер СС (21 червня 1943 року).

Життєпис Син університетського професора. Освіту здобув в англійській гімназії, Кельнському і Берлінському університетах. У грудні 1923 роки закінчив Вищу торговельну школу в Берліні. 14 листопада 1925 року одружився з Гертрудою Бахман. У 1924—1930 роках служив у різних експортно-імпортних фірмах у Рейнській області і в Гамбурзі. З 1930 по червень 1933 року працював в автомобільній фірмі в Гамбурзі. З листопада 1931 року — один з найближчих співробітників Грегора Штрассера в Зарубіжному відділі НСДАП, референт по Південній і Південно-Західній Африці, а потім і по Північній Америці. 1 березня 1932 року вступив у НСДАП (партквиток № 999 185). З 1932 року — гауінспектор Зарубіжної організації НСДАП.

8 травня 1933 року був призначений керівником Зарубіжної організації НСДАП в ранзі гауляйтера. АТ була особливою структурною одиницею НСДАП, прирівняної за своїми правами і обов'язками до гау нацистської партії. Зарубіжна організація займалася вихованням в дусі націонал-соціалізму німців, які перебували за межами Німеччини, і була відповідальна за підрозділи НСДАП за кордоном, а Боле був єдиним гауляйтером нацистської партії, який мав цей ранг без підпорядкування йому певної території. 1 серпня 1933 року заснував «Товариство німецьких жінок за кордоном». 13 вересня 1933 року вступив у СС (квиток № 276 915) і отримав чин бригадефюрера СС. 3 жовтня 1933 року в Штабі заступника фюрера зайняв пост уповноваженого із закордонних організацій НСДАП. З 12 листопада 1933 року — депутат Рейхстагу.

З 30 січня 1937 по 14 листопада 1941 року Боле був керівником АТ в системі німецького МЗС, статс-секретар Імперського міністерства закордонних справ Німеччини. На цій посаді здійснював керівництво більш ніж 3 тисячами членами НСДАП за кордоном, брав участь в організації «п'ятих колон» в різних країнах. Також значився в складі Особистого штабу рейхсфюрера СС, у складі якого значилося чимало високопоставлених партійних функціонерів і чиновників, які мали вищі звання в СС. 21 червня 1943 року Боле отримав у системі СС звання обергруппенфюрера СС.

У травні 1945 року заарештований союзниками. Був притягнутий до суду 11-го Американського військового трибуналу у «Справі Вильгельмштрассе» і 11 квітня 1949 року засуджений до 5 років тюремного ув'язнення. 21 грудня 1949 року амністований. У наступні роки працював у торговельній фірмі в Гамбурзі.

Звання

Бригадефюрер СС (13 вересня 1936 року) Групенфюрер СС (20 квітня 1937 року) Обергрупенфюрер СС (21 червня 1943 року)

Нагороди

Цивільний знак СС (№ 6906) Почесний кут старих бійців Йольський свічник (16 грудня 1935 року) Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Німецький Олімпійський знак 1-го класу Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1936 року) Великий офіцер Національного ордена Кондора Анд із зіркою (Болівія) (29 грудня 1936 року) Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1937 року) Східноєвропейська і Південноєвропейська медаль Зотота плакета Німецького закордонного інституту (14 серпня 1937 року) Кавалер Великого хреста Імперського ордена Ярма і Стріли (Іспанія) Кільце «Мертва голова» (1 грудня 1937 року) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) (30 січня 1941 року) Хрест Воєнних заслуг 2-го класу 1-го класу (30 січня 1942 року) Великий офіцер ордена Корони Італії Орден Заслуг (Угорщина) 1-го класу На честь Боле був названий форпостенбот V 5911 (колишній V 6101) — «Гауляйтер Боле».

Бібліографія

Die Entscheidung draußen, 1934 Das Auslandsdeutschtum, 1935 Die Aufgaben der AO, 1938 Auslandsorganisation der NSDAP, in: Jahrbuch für Auswärtige Politik 4, 1938 Unsere Kulturarbeit im Ausland, in: Schriften-Reihe des Deutschen Auslands-Instituts, 1938

Примітки

Література

Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь. — М.: «Вече», 2000. — С. 43–44. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5. Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 74-75. — 942 с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); ISBN 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»). Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2004. — С. 66-67. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5. Залесский К. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 52-53. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5. Hausmann F.R., Ernst-Wilhelm Bohle, Gauleiter im Dienst von Partei und Staat, Zeitgeschichtliche Forschungen Band 38, Duncker & Humblot, Berlin, 2009, ISBN 978-3-428-12862-4