Раї́са Микола́ївна Окіпна (до шлюбу Капшуче́нко; — ) — українська акторка та підпільниця. Прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew). Під час Другої світової війни була учасницею київського радянського підпілля (в розвідувально-диверсійній групі Івана Кудрі).
Життєпис Народилася у сім'ї священика Миколи Васильовича Капшученка, який після війни був настоятелем Андріївського собору у Києві, (1889—1959) і Анастасії Павлівни Ковальківської. Дід по батькові, Василь Семенович Капшученко, був старшиною Хотівської волості Київського повіту Київської губернії. Рід Капшученків походить з села Пирогів (із 1957 року — частина Києва) Київського повіту Київської губернії.
В 1930-х, у зв'язку з арештом батька-священика, була виключена з музичного училища.
Працювала артисткою театру у Вінниці, прима Київського оперного театру (під час німецької окупації — Grosse Oper Kiew).
Мешкала на вулиці Чкалова (тепер Олеся Гончара), в будинку № 32.
Під час окупації разом з своєю подругою, майбутьбою агенткою радянської розвідкиhttps://umoloda.kyiv.ua/number/3799/196/164138/ Євгенією Бремер, врятувала життя і допомогла визволитись з-під варти щонайменше кільком солдатам РСЧА, в тому числі офіцерам з 4 дивізії НКВД, які потрапили в оточення і яких, ймовірно, знала особисто до війни, коли батька викликали на допити.
Спецпідготовку не проходила, але, ймовірно, після порятунку офіцерів почала співпрацю з підпіллям. Маючи гарний голос і використовуючи свої знайомства з керівними працівниками окупаційної адміністрації, допомагала як звичайним людям, так і підпільникам, з якими була пов'язана. У складі підпільної групи виконувала переважно завдання з постачання, забезпечення діяльності групи і добування інформації (отримання дозволів на переміщення за межі міста та інше).
Безспосередньої участі у організації зруйнування у 1941 році Хрещатика та Успенського собору Києво-Печерської лаври, як і в інших акціях, які приписують групі Івана Кудрі, ймовірно, не брала. Також сама участь групи у цих подіях піддається сумнівам. За однією із версій, були введені в дію керовані радіоміниhttp://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/khreshyatyk_str/kreschatik, закладені у будівлі ще до початку війни, про існування яких Кудря і члени групи могли не знати. До наслідків діяльності групи відносять підриви комендатури і кінотеатру, повних співробітниками окупаційної адміністрації, хоч основним завданням групи була розвідувальна діяльність. Від підпільників з Києва надходили важливі дані про події в місті, про розміщення і пересування військ, про діяльність Київського і Дарницького залізничних вузлів, про промислові об'єкти і аеродроми тощо.
5 липня 1942 року заарештована Гестапо разом з керівником Іваном Кудрею і кількома членами групи. Після арешту 4 місяці піддавалася знущанням і тортурам, метою яких було викриття радянського підпілля.
6 листопада 1942 року страчена.
Вшанування 1965 року в Києві на честь Раїси Окіпної названо вулицю. Приблизно в цей самий час (1961 року) матір Раїси намагалися виселити з квартири, звинувачуючи її в тому, що її донька співпрацювала з німецькими окупантами, жива і мешкає у США.
За матеріалами життєвої історії Окіпної та її товаришів по групі в 1960-х була написана художня книга «Два роки над прірвою» за авторством Віктора Дроздова і Олександра Євсєєваhttp://www.e-reading-lib.org/chapter.php/138371/39/Chekisty._Kniga_1.html, а 1966 року було знято одноіменну кінострічку.
Джерела
Герои подполья. Вып. 1. — Москва: Политиздат. — С. 353-357. Маршрути подвигу і пам'яті: маловідомі сторінки столичного підпілля: Книга пам'яті України (вересень 1941-листопад 1943). Вип. 3. — Київ: Пошуково-видавниче агентство «Книга пам'яті України», 2002. — С. 5. Окіпна Раїса Миколаївна// Вулиці Києва. Довідник / За ред. А.В. Кудрицького — Київ: Українська енциклопедія, 1995. — С. 155, 352. Окіпна Раїса // Київ. Енциклопедичний довідник. — Київ, 1981. — С. 435. Окипная Лариса // Киев. Энциклопедический справочник. / Под ред. А.В. Кудрицкого — Киев: Главная редакция Украинской советской энциклопедии, 1982. — С. 302-303. Подвиг на віки: Книга пам'яті України. Місто-герой Київ. — Київ: Пошуково-видавниче агентство «Книга пам'яті України», 2000. — С. 63, 66, 574. Середа С. Розстріляли за спротив колективізації. Історія дядька підпільниці Раїси Окіпної// Радіо Свобода. — 2018. — 21 липня. Сигалов А. Вулиці Києва. Довідник. — Київ: Журналіст, 2005. — С. 121. Сікорська І. М. Окіпна Раїса Миколаївна// Енциклопедія Сучасної України / Редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. Стрілько-Тютюн В. КОГО ВШАНОВУЮТЬ? ПРАВДА З АРХІВУ СБУ ПРО ДІЯЛЬНІСТЬ ІВАНА КУДРІ В 1941—1942 РОКАХ У КИЄВІ// Україна молода. — 2022. — 3 лютого. Студьонова Л. Їм не поставили пам'ятників, про них навіть мало хто знає// Сіверянський літопис. — 2018. — № 4. — С. 134-141.
Примітки
Посилання
Сьогодні 100 років з дня народження Раїси Окіпної ФОТО