Сомалі́ (, аль-Сумаль) або Федеративна Республіка Сомалі — країна на північному сході Африки, на узбережжі Індійського океану на так званому Африканському розі. Межує на північному заході із Джибуті, на заході — з Ефіопією, на південному заході — з Кенією.
Зараз єдиною законною владою в країні є Федеральний уряд Сомалі, який визнається міжнародним співтовариством, проте цей уряд донедавна контролював лише частину столиці країни — міста Могадішо. Значна частина території Сомалі досі перебуває під контролем невизнаних державних утворень або є самокерованими територіями, керівництво яких має різні, іноді протилежні погляди з питання об'єднання під владою Могадішо.
Площа країни — 637 700 км². Населення 1990 року становило 8,415 млн мешканців, включаючи 350 тисяч біженців з Ефіопії й 50 тисяч із Джибуті. Станом на 2010 рік, за оцінками, населення перевищує 10 млн. У країні існує полігамія.
Природа
Сомалі займає унікальне фізико-географічне положення, а природа поєднує риси саван, напівпустель і сухих тропічних степів. Країна розташована на стратегічно важливому перехресті між Аденською затокою та Індійським океаном, що зумовлює її природні особливості, кліматичні умови та господарське освоєння території.
Географічне положення Сомалі займає східну окраїну Африки, простягаючись у вигляді витягнутого трикутника, що утворює так званий Африканський Ріг. Географічні координати: приблизно від 1° до 12° північної широти та від 41° до 51° східної довготи. Площа близько 637 тис. км². На заході межує з Ефіопією та Кенією, на північному заході — з Джибуті. На півночі омивається Аденською затокою, на сході та південному сході — Індійським океаном. Таке положення робить Сомалі ключовою країною з точки зору морських комунікацій між Азією, Близьким Сходом та Африкою.
Геологічна будова і рельєф Геологічно територія Сомалі належить до давньої Нубійсько-Аравійської платформи, утвореної переважно докембрійськими кристалічними породами. Тут поширені також осадові товщі мезозою та кайнозою.
Рельєф Сомалі є переважно рівнинним і платоподібним, але на півночі простягаються гори. На півночі розташовані гірські хребти Огаден і Кальмандул, висоти яких сягають 2000—2400 м (найвища точка — гора Шимбіріс, 2460 м). Центральну частину країни займає плато з висотами 300—600 м, що переходить у степові простори та напівпустелі. На півдні спостерігається поступове зниження рельєфу до прибережної низовини.
Клімат Сомалі має субекваторіальний та тропічний пустельний клімат з різко вираженою сезонністю. Середньорічна температура коливається від +25 до +30 °C. Найтепліші місяці: травень—червень (до +40 °C у внутрішніх районах). Опади становлять 200—500 мм на рік, у горах — до 600—700 мм. Є два дощові сезони (квітень—червень і жовтень—листопад), решту часу переважає посуха. Прибережні райони під впливом мусонів мають відносно м'якіший клімат, тоді як у центральних і північних частинах домінують сухі умови, що спричиняють часті посухи.
Внутрішні води Річкова мережа Сомалі розвинена слабко через посушливий клімат. Основними річками є Джубба та Вебі-Шебелле, що беруть початок в Ефіопії. Джубба впадає в Індійський океан. Вебі-Шебелле в посушливі роки не доходить до океану, зникаючи в пісках. Більшість інших річок — сезонні, заповнюються лише під час дощів. Важливу роль відіграють підземні води, колодязі та артезіанські свердловини. Водні ресурси вкрай обмежені, що значно ускладнює розвиток сільського господарства.
Ґрунти Ґрунтовий покрив Сомалі різноманітний, але загалом бідний. Найбільш поширеними є напівпустельні та пустельні ґрунти. Для центральних районів характерними є саванно-степові ґрунти. У долинах річок Джубба і Вебе-Шебелле поширені найбільш родючі алювіальні ґрунти, що активно використовуються для землеробства (лише 2 % території країни). Сильна ерозія та процеси опустелювання призводять до деградації ґрунтів.
Рослинний світ За флористичним районуванням світу Сомалі належить до Судано-Замбезійської області Африканського підцарства Палеотропічного флористичного царства. Різноманітність флори Сомалі обмежується суворим кліматом. Тим не менше, флора квіткових рослин країни нараховує близько 3000 видів, серед яких близько 500 ендеміків і реліктів.
Рослинність країни характеризується саванами, колючими чагарниками та напівпустельними формаціями. У північних районах поширені сухі колючі чагарники та акацієві зарості, у центральних — саванно-степові угруповання з домінуванням трав (індійська трава, слонова трава). У південних районах та долинах річок звичайними ландшафтами є зрошувані ділянки з культурними рослинами (банани, цукрова тростина, сорго, кукурудза), у прибережній смузі — кокосові плантації та мангрові зарості.
Тваринний світ Фауна Сомалі типова для Східної Африки, хоча через антропогенний вплив значна частина великих ссавців зникла. Серед ссавців характерними є газелі, антилопи, зебри, дикі віслюки, шакали, гієни, леопарди. Орнітофауна представлена понад 700 видами птахів, у тому числі страусами, орлами, фламінго. Численними є ящірки та змії, у річках — крокодили. Досить багатою є морська фауна, представлена значною кількістю видів риб; серед коралових рифів трапляються морські черепахи. Наразі багато видів тварин перебувають під загрозою зникнення через браконьєрство, деградацію середовища та кліматичні зміни.
Ландшафти і фізико-географічне районування Сомалі відзначається надзвичайною природною специфікою. Її географічне положення між Аденською затокою на півночі та Індійським океаном на сході визначає кліматичні, ґрунтові та біогеографічні особливості. Рельєф країни представлений поєднанням прибережних низовин, плато, нагір'їв та гірських хребтів, що разом з іншими природними чинниками зумовлює різноманітність ландшафтів і наявність певної висотної поясності.
Ландшафти Сомалі належать до двох типів ландшафтів — тропічних пустельних і саванних північноафрианських (підтип: опустелені). Вони представлені 6 групами ландшафтів: 1 — низовинні приморські акумулятивні рівнини; 2 — низовинні й височинні алювіальні та озерно-алювіальні внутрішньоконтинентальні рівнини; 3 — височинні ступінчасті пластові рівнини на континентальних мезозойських і кайнозойських відкладах; 4 — височинні аридно-денудаційні вапнякові рівнини; 5 — високі цокольні рівнини на кристалічній основі Африканської платформи; 6 — цокольні глибові нагір'я на кристалічній основі Африканської платформи.
Більшу частину території країни займають пустельні ландшафти (узбережжя Аденської затоки, північні та східні райони). У центральній і південній частині країни поширені савани, які займають більшість низовин. У північних горах збереглися осередки вічнозелених лісів і рідколісся. Узбережжя Індійського океану відрізняється піщаними пляжами, дюнами, лагунами, мангровими лісами та кораловими рифами.
За фізико-географічним районуванням світу Ефіопія належить до Абессомалійської фізико-географічної країни. З огляду на природні умови та ландшафтну структуру, територію Сомалі можна поділити на 4 фізико-географічні області. Північна нагірна область. Охоплює Сомалійське плато з прибережною смугою, розташовану вздовж узбережжя Аденської затоки. Висоти сягають 2000—2400 м (гори Кал Мадо). Клімат від сухого пустельного біля узбережжя до більш вологого гірського. Більшість річок півночі — тимчасові водотоки, які течуть переважно в періоди сильних дощів. Ландшафти представлені гірськими пустелями, напівпустелями, вище — саванно-лісовими комплексами. Центральна височинна область. Займає плато Огуен, яке простягається в центрі країни. Рельєф представлений хвилястими рівнинами з численними кам'янистими ділянками, сухими долинами та ваді. Опадів дуже мало. Рослинність дуже бідна. Ландшафти пустельні та напівпустельні з домішкою саван. Південна низовинна область. Простягається вздовж річок Джубба і Вебі-Шебелле. Тут сформовані родючі алювіальні ґрунти, що підтримують землеробство. Ландшафти представлені саванами, річковими долинами та оазисними комплексами. Східна узбережна область. У вигляді вузької прибережної смуги тягнеться уздовж Індійського океану. Клімат дуже спекотний і сухий. Ландшафти представлені піщаними пустелями, лагунами, пляжами, дюнами, мангровими заростями та кораловими рифами.
У межах гірських районів Сомалі чітко простежується висотна поясність, зумовлена значними перепадами абсолютних висот — від рівня моря до понад 2400 м: нижній пояс (до 1000 м; пустельно-напівпустельні ландшафти з рідкими ксерофітними чагарниками, колючими акаціями та багаторічними злаками); середній пояс (1000—1800 м; більш розвинена савана й чагарники з поодинокими деревами акації, мирту, баобабу); верхній пояс (понад 1800 м; гірські рідколісся, чагарники, гірські луки).
Історія
Сомалі утворена 1960 року з колишніх італійської та британської колоній. Після військового перевороту 1969 р. дію конституції було призупинено, створено Верховну революційну раду, назву країни змінили на Сомалійську Демократичну Республіку. Після поразки у 8-місячній війні з Ефіопією (1978) на півночі почалося збройне повстання, яке привело до громадянської війни, захоплення столиці повстанцями й повалення військовими кланами у 1991 режиму Могаммеда Сіада Барре, який правив з кінця 1960-х років. Проте, поділити владу повстанцям так і не вдалося, тому й досі в країні панують хаос і анархія, періодично відбуваються воєнні сутички. Лиш протягом року в Могадішо було вбито понад 20 тис. людей. Війна знищила сільське господарство. Почався голод. Колишня британська колонія Сомаліленд (північ країни) 1991 року проголосила незалежність від Могадішо.
Спроби світової спільноти допомогти потерпілим від надзвичайно важкої посухи 1992 року були ускладнені через політичну нестабільність. Миротворчі війська ООН, очолювані США, надіслані для захисту вантажів із гуманітарною допомогою, 1995 року були змушені залишити країну. Гуманітарну допомогу вожді кланів відбирали і продавали або обмінювали на зброю, до населення вона не доходила.
1993 року лідери ворожих угруповань домовилися створити федеративну систему правління, яка базується на 18-ти автономних районах.
У наступні роки в країні встановилась тривка рівновага, хоча громадянська війна не припинилась і спалахнула з новою силою в середині 2000-х років. Так, у 2006 році відбулися нові бої за Могадішо між міліцією та Союзом польових командирів Сомалі. Ареною жорстокої боротьби з сотнями жертв серед цивільного населення Могадішо став у березні-квітні та листопаді 2007, а також квітні 2008 років у зв'язку з введенням з боку Ефіопії військ на підтримку чинного слабкого уряду і боями з ісламістськими повстанськими угрупуваннями, які виникли після цього. На початку червня 2008 року спеціальний представник ООН у Сомалі Ахмаду Ульд Абдалла повідомив про підписання мирної угоди між перехідним урядом Сомалі та альянсом опозиційних сил, відповідно до якої бойові дії між урядовими військами та збройними загонами опозиції припиняються на три місяці. Окрім того, впродовж наступних 120 днів із країни будуть виведені ефіопські війська, які були введені на підтримку чинного сомалійського уряду. У Могадішо перебувають 2200 військовослужбовців миротворчих сил Африканського союзу. Є підстави не бути певним у дієвості перемир'я, оскільки частина польових командирів не брала участі у переговорах і не має наміру дотримуватися перемир'я.
4 липня 2008 року у Могадішо на виході з мечеті після вечірньої молитви було вбито голову Програми розвитку ООН у Сомалі (ПРООН) Османа Алі Ахмеда.
Ситуація в Сомалі лишається неспокійною. Так, 21 серпня 2008 року сомалійські ісламісти піддали мінометному обстрілу резиденцію президента країни Абдуллагі Юсуфа Ахмеда у столиці Могадішо. Внаслідок нападу було вбито щонайменше 27 охоронців президентського палацу, ще 35 отримали поранення. В іншій сутичці між бойовиками та урядовими військами загинули щонайменше шестеро цивільних осіб.