Алла Іванівна Сизова (1939—2014) — російська радянська балерина, балетний педагог. Народна артистка СРСР (1983).
Життєпис Алла Сизова народилася 22 вересня 1939 року в Москві. У 1958 році закінчила Ленінградське хореографічне училище (нині Академія російського балету імені А. Я. Ваганової; педагог Наталія Камкова).
У 1958—1988 роках працювала в Театрі опери та балету імені С. М. Кірова (нині Маріїнський театр). Дебютувала на сцені в партії Повелительки дріад балету «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса. Через важку хворобу Алла Сизова періодично покидала сцену на декілька років, але повернулася і виступала в головних партіях до середини 1980-х роківСізова Алла Іванівна — Росіяни й Російські виконавці — Виконавці — Каталог статей — Персональный сайт.
Була партнеркою Юрія Соловйова, Сергія Вікулова, Михайла Баришникова, Бориса Бланкова.
Гастролювала з театром за кордоном (країни Америки та Англії в 1961 році). З 1988 року Алла Сизова викладала в Ленінградському хореографічному училищі.
З 1990 року працювала в США. Останні роки проживала в Санкт-Петербурзі.
Померла Алла Сизова 23 листопада (за іншими джерелами — 24 листопадаhttps://www.spb.kp.ru/daily/26312/3190605/) 2014 року. Похована на Серафимівському кладовищі.
Нагороди та звання
Перша премія конкурсу артистів балету Всесвітнього фестивалю молоді і студентів (Відень, 1959) Заслужена артистка РРФСР (1966) Народна артистка РРФСР (1972) Народна артистка СРСР (1983) Премія імені Анни Павлової Паризької академії танцю (1964) — за виконання партії принцеси Аврори у фільмі-балеті «Спляча красуня»
Балетні партії
1958 — Pas-de-де з балету «Корсар» Адольфа Адана, Лео Деліба, Рікардо Дріґо, Цезаря Пуні, Петра Ольденбурзького 1961 — «Ленінградська симфонія» Дмитра Шостаковича ― Дівчина (перша виконавиця) 1970 — «Гамлет» Миколи Червінського ― Офелія (перша виконавиця) 1972 — «Зачарований принц» Бенджаміна Бріттена — принцеса Роза (перша виконавиця) 1976 — Па-де-де з балету «Свято квітів у Дженцано» Е. Хельстеда та Х. С. Паулли ― Солістка «Лускунчик» Петра Чайковського — Маша «Спляча красуня» П. І. Чайковського — Аврора, принцеса Флоріна, фея Ніжності «Жизель» Адольфа Адана — Жизель, Мирта «Шопеніана» на музику Фридерика Шопена ― Сильфіда «Мідний вершник» Рейнгольда Глієра ― Параша «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва ― Джульєтта «Дон Кіхот» Людвіга Мінкуса — Повелителька дріад, Кітрі «Попелюшка» С. С. Прокоф'єва ― Попелюшка «Фея Рондских гір» Едварда Грига ― Фея «Кам'яна квітка» С. С. Прокоф'єва ― Катерина «Бахчисарайський фонтан» Бориса Асаф'єва ― Марія «Спартак» Арама Хачатуряна ― Менада «Хореографічні мініатюри» (мииатюра «Снігуронька» на музику С. С. Прокоф'єва) «Жар-птиця» Ігоря Стравинського ― Жар-птиця «Коник-Горбоконик» Цезаря Пуні ― Цариця вод Па-де-сис з балету «Маркитантка» Ц. Пуні ― Солістка Па-де-труа з балету «Лебедине озеро» П. І. Чайковського — подруга Принца «Па-де-катр» на музику Ц. Пуні — Фанні Черрито «Польотний вальс» на музику Дмитро Шостаковича
Фільмографія
1964 — «Спляча красуня» (фільм-балет) — Аврора 1982 — «Побачення з Терпсихорою» (фільм-концерт) 1987 — «Балет від першої особи» (документальний) «Душею виконаний політ» (телефільм)
Примітки
Посилання
Балет Кіровського театру 1970-х—80-х років — Алла Сизова