Півні́чна Коре́я (, пук чосон), офіційна назва — Коре́йська Наро́дно-Демократи́чна Респу́бліка (абревіатура — КНДР; ) — держава-диктатура в Східній Азії, що займає північну частину Корейського півострова. Межує на півночі з Китайською Народною Республікою та Росією уздовж річок Ялуцзян та Туманган, а на півдні з Південною Кореєю з сильно укріпленою корейською демілітаризованою зоною, яка розділяє дві країни. Північна Корея, як і Південна, претендує на контроль всього півострова та сусідніх островів. Столиця та найбільше місто — Пхеньян.

У 1910 році Корея була анексована Японською імперією. Після капітуляції японців наприкінці Другої світової війни в 1945 році Корею поділили на дві зони: північ окупував Радянський Союз, а південь — США. Переговори про об'єднання провалилися, і в 1948 році сформовано окремі уряди: Корейську Народно-Демократичну Республіку на півночі та Республіку Корея на півдні. Ініційоване Північною Кореєю вторгнення призвело до Корейської війни (1950—1953). Угода про перемир'я, яку підписали Північна Корея та КНР з одного боку та сили ООН з іншого боку (Південна Корея угоду про перемир'я не підписала), призвела до припинення вогню, однак мирного договору так ніколи і не підписали.

Відповідно до статті 3 конституції, чучхе є офіційною ідеологією Північної Кореї. Вона хоча незалежні спостерігачі називають їх фіктивними, тому що Північна Корея є тоталітарною диктатурою, зі складним культом особистості навколо династії Кім. Трудова партія Кореї є правлячою партією Північної Кореї. Засоби виробництва належать державі через державні підприємства та колективізовані господарства. Більшість послуг, таких як охорона здоров'я, освіта, житло та виробництво продуктів харчування, субсидуються або фінансуються державою. З 1994 по 1998 рік Північна Корея страждала від голоду, в результаті якого загинуло від 240 000 до 420 000 осіб, а населення як і раніше страждає від недоїдання. Північна Корея слідує сонгун, або політиці «перш за все військові».

У дослідженні ООН щодо прав людини в Північній Кореї 2014 року зроблено висновок, що «тяжкість, масштаби та характер цих порушень виявляють стан, який не має жодної паралелі в сучасному світі», Amnesty International та Human Rights Watch дотримуються подібних поглядів. Уряд Північної Кореї заперечує ці звинувачення.

Бере участь у російсько-українській війні на боці агресора.

Географія

Північна Корея розташована у Східній Азії, на півночі півострова Корея. Вона межує на півночі з Китайською Народною Республікою (по річці Ялуцзян), на півдні з Південною Кореєю, на північному сході із Росією (по річці Туманган). Північна Корея має вихід до морів Тихого океану: на сході до Японського моря, на заході — до Жовтого моря.

Країна має площу 120 538 км². Столиця Північної Кореї — місто Пхеньян, розташовано на заході країни.

Найвища точка країни та півострова Корея — г. Пектусан (2 744 м над рівнем моря), знаходиться на кордоні з Китаєм на плоскогір'ї Чанбайшань. Територія навколо гори вважається «священним місцем». Рельєф країни представлено рівнинами та горами. На північному сході Північної Кореї розташовано північна частина (найвища) гірської країни Бекдудаеган, яка тягнеться через весь півострів Корея. Всі найвищі вершини півострова Корея, які мають висоту більше 2000 м, розташовано в Північній Кореї. Гірський масив Бекдудаеган має багато відгалужень: гірські ланцюги Наннім, Пуджолльон, Мачхолльон, Хамгьон, Рангрім та Кангнам. Західна частина країни рівнинна.

Річки території країни належать двом басейнам: Японського та Жовтого моря. Басейн Японського моря найменший, його річки короткі. Найбільші річки розташовані на заході та течуть до західного узбережжя, впадають в Західно-Корейську затоку Жовтого моря. Це річки Тедонган, Чхончхонган та ліві притоки річці Ялуцзян, що протікають на півночі країни.

Клімат країни помірний, мусонний клімат, з теплим літом і холодною сухою зимою. Влітку триває короткий сезон мусонних дощів, який називається чангма. Зими малосніжні, особливо суворі в північних гірських районах; літо жарке, вологе. Дощів більше на узбережжі Тихого океану; весна та осінь є перехідними сезонами, які відзначаються м'якими температурами та змінними вітрами та приносять найприємнішу погоду. Середня місячна температура коливається від -8 ℃ у січні до 24 ℃ у липні на півдні, від -21 ℃ у січні до 22 ℃ у липні на півночі, річна кількість опадів становить 800—1500 мм, з яких 60 % випадає з червня по серпень.

Лісистість території країни становить 46 %, сільськогосподарські землі ― 21,8 %(оцінка 2018 р.) Природні зони країни: помірні широколистяні та змішані ліси, гірські ландшафти.

Природні ресурси — свинець, вольфрам, вугілля, цинк, графіт, залізна руда, мідь, золото, сірчаний та залізний колчедан, сіль, флюорит, гідроресурси.

Проблеми довкілля: забруднення води, нерівномірне розповсюдження питної води, поширені захворювання, які передаються водними шляхами, надмірна вирубка лісів, ерозія та деградація ґрунтів. Хоча при цьому у КНДР майже немає забруднення повітря, адже у країні не розвинуті металургійна та нафтопереробна галузі промисловості.

У 2009 році ЮНЕСКО оголосила гори Мьохян, що розкинулись на кордоні провінції Південний Пхьонган, всесвітнім біосферним заповідникомMount Myohyang. UNESCO.

Історія

У 1905 році Корея підпала під юрисдикцію Японської імперії, і у 1910 році Японська імперія повністю приєднала Корею до своєї імперії. Після капітуляції Японської імперії у Другій світовій війні Корею окупували 1945 року дві держави, які раніше оголосили стан війни з Японією, — СРСР зайняв північну частину країни, США — південну частину. Цей поділ мав тимчасовий характер, були плани об'єднати країни в майбутньому. У двох зонах впливу згодом утворено два уряди — комуністичний північнокорейський і капіталістичний ліберальний уряд у південній частині. 15 серпня 1948 року південну частину Кореї проголошено Республікою Корея. У свою чергу північні комуністи проголосили північну частину країни Народною Демократичною Республікою Корея 9 вересня 1948. Жодну сторону не задовольняв такий розподіл країни, почались сутички, громадянська війна та Корейська війна, яка розпочалася нападом Північної Кореї на Південну.

Війна тривала до 1953 року і стала найкривавішим конфліктом після Другої світової війни. За Угодою про перемир'я, підписаною 27 липня 1953 року, Північну і Південну Корею розділяє військово-демаркаційна лінія, по обидва боки якої проходить демілітаризована зона загальною шириною чотири кілометри.

Офіційною ідеологією держави є ідеї чучхе, яку її творці — Кім Ір Сен та Кім Чен Ір визначають як «філософську ідеологію, в центрі уваги якої стоїть людина».

У липні 1972 року підписано Спільну заяву Півночі і Півдня, в якій зафіксовано головні принципи об'єднання: самостійно, без опори на зовнішні сили; мирним шляхом; на основі «великої національної консолідації». Об'єднання країни в Пхеньяні бачили шляхом створення конфедерації (Конфедеративна демократична республіка Корея) за формулою «одна нація, одна держава — дві системи, два уряди».

У 1991 році КНДР і Республіка Корея уклали Угоду про примирення, ненапад, співпрацю і обміни, в 1992 році прийняли Спільну декларацію про денуклеаризацію Корейського півострова.

13—15 червня 2000 року у Пхеньяні відбувся перший в історії міжкорейський саміт. За його підсумками голова Комітету оборони КНДР Кім Чен Ір і тодішній президент РК Кім Де Джун підписали Спільну декларацію Півночі і Півдня (15 червня), що нині розглядається як основоположний документ у питаннях об'єднання на довгострокову перспективу. У декларації, зокрема, мовилося про намір сторін добиватися об'єднання країни «силами самої корейської нації».

2-4 жовтня 2007 року у Пхеньяні пройшла друга міжкорейська зустріч на вищому рівні, за підсумками якої Кім Чен Ір і президент РК Но Му Хьон підписали «Декларацію про розвиток міжкорейських стосунків, мир і процвітання», що розвиває ідеї і принципи Спільної декларації 2000 року.

Характерною особливістю розвитку політичного діалогу Півночі і Півдня залишається нестабільність. При цьому міжкорейська економічна співпраця останніми роками розвивається достатньо стійко. Обсяг торгівлі між Північчю і Півднем у 2007 році склав близько 1,5 мільярдів доларів США. Найбільшими поточними проєктами є Кимгансанська туристична зона, Кесонська промислова зона, з'єднання залізниць й автомобільних доріг Півночі і Півдня на східному і західному узбережжях. Крім того, Південна Корея надає Півночі значну економічну і гуманітарну допомогу. У 2007 році Пхеньян отримав від Півдня 400 тисяч тонн рису на кредитних умовах.

Державний устрій

У державі одночасно існує й відсутня посада президента: ним довічно проголошений Кім Ір СенDeath Doesn't End Rule of Kim Il Sung, 'Eternal President', котрий помер 1994 року. Його син, Кім Чен Ір, довічно проголошений Генеральним секретарем Трудової партії КореїKim Jong-il made General Secretary for Eternity at North Korea ceremony. Він помер у 2011 році.

Голова Державної Ради Північної Кореї (з 29 червня 2016 рокуКим Чен Ын стал председателем Госсовета КНДР) Кім Чен Ин займає спеціально створену для нього посаду Першого секретаря Трудової партії КореїKorean Workers’ Party (KWP).

Згідно зі статтею 1 Конституції КНДР Північна Корея є «суверенною соціалістичною державою»Конституція КНДР, стаття 1. Корейська Народно-Демократична Республіка є суверенною соціалістичною державою, що представляє інтереси всього корейського народу.. Згідно зі статтею 11 Конституції Північної Кореї у КНДР влада належить Трудовій партії КореїКонституція КНДР, стаття 11. КНДР здійснює всю свою діяльність під керівництвом Трудової партії Кореї.. Чисельність Трудової партії Кореї становить близько 4 млн членів (включаючи кандидатів у члени партії)Трудовая партия Кореи (КНДР). Досье. Фактично має режим абсолютної монархії з радикальним мілітаризмом, етнічним шовінізмом, елітаризмом i тоталітаризмом. На даний момент не має якихось яскравих елементів соціалізму, крім обов'язкової роботи для працездатних громадян.

Зовнішня політика

Спочатку Північна Корея мала дипломатичні зв'язки лише з іншими комуністичними країнами. У 60-х і 70-х роках вона проводила незалежну зовнішню політику, встановила відносини з багатьма країнами, що розвиваються, і приєдналася до Руху неприєднання. Наприкінці 1980-х і 1990-х років її . Страждаючи від економічної кризи, держава закрила ряд своїх посольств. У той же час Північна Корея прагнула налагодити відносини з розвинутими країнами вільного ринкуIssue Brief: DPRK Diplomatic Relations Внаслідок ізоляції її іноді називають «відлюдним королівством», терміном, яким спочатку називався ізоляціонізм в останні роки династії ЧосонN Korea: Tuning into the hermit kingdom.

У 2015 році Північна Корея мала дипломатичні відносини зі 166 країнами та посольства в 47 країнах. Північна Корея продовжує мати міцні відносини зі своїми колишніми «соціалістичними» союзниками Південно-Східної Азії у В'єтнамі та Лаосі, а також з КамбоджеюKim Yong Nam Visits 3 ASEAN Nations To Strengthen Traditional Ties. Більшість закордонних посольств, акредитованих у Північній Кореї, розташовані у Пекіні, а не в Пхеньяні.

Корейська демілітаризована зона з Південною Кореєю є найбільш сильно укріпленим кордоном у світіKoreas agree to military hotline. Станом на жовтень 2024 року, за повідомленням видання Korea JoongAng Daily, відносини між КНДР та Південною Кореєю вкрай загострилися. Диктатор КНДР Кім Чен Ин 13 жовтня наказав привести у повну бойову готовність артилерійські підрозділи у районі демілітаризованої зониНа Корейському півострові загострення: КНДР приводить у бойову готовність артилерійські війська. // Автор: Юлія Дюдюн. 13.10.2024, 20:50.

Використання хакерів