Культура Боснії і Герцеговини охоплює стародавню спадщину країни, її архітектуру, літературу, мистецтво, музику, кіно, спорт і кухню.

Стародавня спадщина

Наскельне зображення, знайдене в біля міста Столаць, датується палеолітом (приблизно 12–16 тис. років до н. е.). На ньому зображена загибель коня, пронизаного списами. Це найстаріша палеолітична знахідка в Південно-Східній Європі.

Боснія і Герцеговина також має багату спадщину неолітичної культури. Цінні артефакти виявлені в біля Сараєва (5000 років до н. е.). Протягом бронзової доби територію Боснії і Герцеговини займали іллірійські племена, зокрема в Бихачі та в біля Столаця. Вони перебували під прямим впливом греків, що особливо помітно в Даорсоні. Пізніше регіон завоювали римляни, які залишили по собі дороги, мости та розкішні вілли з мозаїками. Найкращі приклади та мозаїки III ст. н. е. збереглися в біля Чапліни й у Столаці.

Християнські базиліки трапляються поблизу Зениці, Високо, Мостара, Широкого Брієга. Різьблені камені цих споруд вплинули на перший оригінальний витвір середньовічного мистецтва Боснії — стечки.

є символом боснійської державності, оскільки це перший письмовий документ, який згадує кордони Боснії (між річками Дриною, Савою та Уною) і перші елементи державності — правителя, трон та політичну організацію. У ній також згадано жителів Боснії — боснійців. Грамоту написано босанчицею. Вона є торговельною угодою між Боснією та Рагузою (сучасний Дубровник).

Найважливішим експонатом Національного музею в Сараєві є  — єврейський ілюмінований рукопис, створений в Іспанії в XIV ст. Серед інших важливих експонатів — боснійські літургійні книги, створені в Хорватії на початку XV ст., Коран XVI ст. та Леонтієве Четвероєвангеліє.

Архітектура

Література

Боснія і Герцеговина має багату літературну спадщину. Матія Дивкович, боснійський францисканець і письменник, вважається засновником сучасної боснійської літератури. Відомі поети — Антун Бранко Шимич, Алекса Шантич, Йован Дучич і Мак Діздар. Серед видатних прозаїків — лауреат Нобелівської премії з літератури Іво Андрич, Меша Селімович, , , , Александар Хемон, Бранко Чопич, Милєнко Єргович, , , Петар Кочич і . Відомі також боснійська письменниця і перекладачка Злата Філіпович та драматург Бранислав Нушич, що був першим режисером національного театру, заснованого в 1919 році в Сараєві. Найвідомішими виданнями, що охоплюють культурні та літературні теми, є журнали Novi Plamen, Most і Sarajevske sveske.

Мистецтво

Образотворче мистецтво Боснії та Герцеговини має багату історію, що охоплює як середньовічні надгробки-стечки, так і придворний живопис династії Котроманичів.

Новий етап у розвитку боснійського живопису розпочався після встановлення австро-угорського правління у 1878 році, а вже на початку XX століття з'явилися перші місцеві художники з європейською академічною освітою. До них належать Габріель Юркич, , , , , , і . Їхнє покоління змінили такі художники, як Ісмет Муєзінович, , та Міца Тодорович.

Видатними художниками в період після Другої світової війни є , , Любо Лах, Мехо Сефич, , , Ібрахім Любович, , , Сафет Зец, і . Музей сучасного мистецтва в Сараєві включає роботи відомих у всьому світі художників .

Музика

Найпопулярнішими традиційними музично-пісенними жанрами відносно недавнього походження (початок XX століття) є боснійська народна музика у супроводі , , та ойкання. Іншою популярною формою ще з часів Османської імперії є севдалінка.

Традиційно популярними є також поп- та рок-музика, які представляють відомі виконавці: Горан Брегович, , Кемаль Монтено, Здравко Чолич, Едо Маaйка, Діно Мерлін та Томо Миличевич. Серед видатних музичних діячів — композитори , , а також культові поп- і рок-гурти епохи колишньої Югославії, зокрема Bijelo Dugme, Indexi та Zabranjeno Pušenje.

Боснія і Герцеговина є батьківщиною композитора Душана Шестича — автора національного гімну країни та батька співачки Марії Шестич, а також піаніста .

Кіно

Відомі боснійські кінематографісти — , , , Даніс Танович (відомий за фільмом «Нічия земля», що отримав премії «Оскар» та «Золотий глобус»), , , , , , Ясміла Жбанич, , і, нарешті, найвидатніший — Емір Кустуриця.

Відома югославська та боснійська актриса, яка зіграла понад 70 ролей у театрі та понад 50 у кіно — Семка Соколович-Берток.

Сараєвський кінофестиваль, заснований у 1995 році, став найбільшим і найвпливовішим у Південно-Східній Європі.

Спорт

Олімпійські ігри

Найважливішою міжнародною спортивною подією в історії Боснії та Герцеговини стала організація зимових Олімпійських ігор 1984 року, що проходили в Сараєві з 7 по 19 лютого.

Серед відомих боснійських олімпійців:

Рим, 1960: Томислав Кнез і Велимир Сомболац (футбол), Мюнхен, 1972: , , і (гандбол) Москва, 1980: Мірза Делібашич і Ратко Радованович (баскетбол) Лос-Анджелес, 1984: , (гандбол) і Антон Йосипович (бокс).

Популярні види спорту

Футбол

Футбол є найпопулярнішим видом спорту в Боснії та Герцеговині. Його історія в країні розпочалася 1903 року, але популярність гри значно зросла після Другої світової війни. У період до здобуття незалежності місцеві клуби «Сараєво» (1967 та 1984 рр.) і «Железнічар» (1972 р.) здобували титул чемпіона Югославії. За югославську збірну з футболу виступала низка боснійських гравців, зокрема Йосип Каталинський, Душан Баєвич, Мирослав Блажевич, Івиця Осим, Сафет Сушич і Мирсад Фазлагич.

З часу здобуття незалежності національна збірна Боснії та Герцеговини з футболу не могла кваліфікуватися на жоден турнір європейської чи світової першості — аж до Чемпіонату світу 2014 року. Боснійські клуби та федерація намагаються утримати гравців, які народилися в Боснії та Герцеговині, але ті часто обирають виступи за інші країни через етнічну самоідентифікацію або вищі зарплати в іноземних командах. Наприклад, Маріо Станич і Саво Милошевич народилися в Боснії, але вирішили грати за Хорватію та Сербію відповідно.

Баскетбол

Боснійський баскетбольний клуб із Сараєва був чемпіоном Європи в 1979 році. Збірна Югославії з баскетболу була призеркою на кожному чемпіонаті світу з 1963 по 1990 рік. Боснія i Герцеговина регулярно кваліфікується на Євробаскет. Жіночий баскетбольний клуб , що базується в Тузлі, виграв жіночу Євролігу 1989 року у Флоренції.

Кухня

Боснійська кухня відображає баланс західних і східних впливів. Через майже 500 років османського правління боснійська їжа тісно пов'язана з турецькою, грецькою та іншими середземноморськими й колишніми османськими кухнями. Проте роки австро-угорського панування також залишили свій слід у вигляді центральноєвропейських впливів. У боснійській кухні використовують багато різноманітних спецій, але зазвичай у дуже малих кількостях. Більшість страв є легкими, оскільки їх готують у великій кількості води; соуси цілком натуральні й складаються здебільшого з власного соку овочів. До типових інгредієнтів належать помідори, картопля, цибуля, часник, перець, огірки, морква, капуста, гриби, шпинат, кабачки, сушена та свіжа квасоля, сливи, молоко, вершки й сметана. З-поміж м'ясних страв переважають курка, яловичина та баранина. Популярні місцеві страви — чевапчичі, бурек, долма, сарма, плов, гуляш, айвар і широкий асортимент східних солодощів. Найкраще місцеве вино походить із південного регіону країни — Герцеговини, де клімат особливо сприятливий для вирощування винограду. У північному ж регіоні Боснії виготовляють сливову або яблучну ракію.

Див. також Есперанто-Ліга Боснії і Герцеговини

Примітки