Вежі волинського типу («стовпи» або «слупи») — оборонні споруди другої половини XIII — початку XIV століття, характерні для Західної Русі — Галицько-Волинського князівства і Городенського і Турово-Пінського князівств, які перебували під його впливом.
Історія Як писав П. О. Раппопорт, зведення веж було відповіддю на зміни облогової тактики на початку XIII століття, яка замість пасивної стала більш активною, з використанням каменеметних машин і штурмів, що, в свою чергу, вплинуло на організацію оборони і облаштування фортець Раппопорт П. А., 1952. Волинські вежі .// МІА, № 31, М з 202—223 . Виникла необхідність в будівництві укріплених кам'яних веж, які стояли в системі дерево-земляних укріплень, з яких можна було вести круговий обстріл «довкіл граду» Антипов І. В. Оборонні вежі «волинського типу» в системі укріплень міст Західної Русі. В кн .: Поселення: середовище, культура, соціум. Матеріали тематичної наукової конференції. Санкт-Петербург, 6-9 жовтня 1998 р. СПб. . Вежі давали можливість значно збільшити дальність стрільби, зменшити мертві (такі, які не прострілюються) зони і вести круговий, а в деяких випадках, мабуть, і фланкуючий, обстріл найбільш загрозливих ділянок з напільного боку фортець Раппопорт П. А. Оборонні споруди Західної Волині XIII—XIV ст. // Światowit. T. XXIV. Warszawa, 1962. С. 622 . В умовах монгольської навали одним з небагатьох регіонів Русі, в яких могли будуватися нові оборонні вежі, стала Галицько-Волинська Русь.
До нашого часу дійшли лише дві кам'яні вежі — в білоруському місті Кам'янці і польському селі Стовп'є на Холмщині. Руїни вежі в Белавіно під Холмом були зруйновані під час Другої світової війни.
П. О. Раппопорт вважав, що подібні вежі були широко поширені в європейському оборонному зодчестві і не виділяв їх в якийсь окремий тип. У 1972 році М. О. Ткачовим був введений в науку термін «вежі волинського типу». З того часу дані вежі розглядаються як такі, що належать до одного, так званого «волинського типу» Антипов І. В. Волинські вежі // Археологические вести. Вип. 18. СПб., 2012. С. 152—161. .
Список веж Світлина Назва Висота План в розрізі Матеріал Час побудови Статус Кам'янецька вежа 30 м кругла цегляна 1271–1288 роки збереглася Вежа в Столп'є 19,5 м прямокутна кам'яна друга половина XIII століття збереглася Белавінська вежа прямокутна кам'яна середина XIV століття не зберегласяБерестейська вежа 30 м прямокутна цегляна (?) початок 1280-х років не збереглася Городенська вежа кругла цегляна 1260-70-ті роки не збереглася Чорторийська вежа кругла цегляна 1291 рік не збереглася Холмська вежа прямокутна кам'яно-дерев'яна 1240-ві не збереглася Турівська вежа кругла цегляна (?) 1290-ті роки не збереглася Новогрудська вежа (дитинець) прямокутна кам'яно-цегляна 1260-70-ті роки не збереглася Новогрудська вежа (Малий замок) прямокутна кам'яно-цегляна початок XIV століття не збереглася Вежа в Спаському монастирі (Самбір) прямокутна кам'яно-цегляна 1290-ті роки не збереглася Вежа в с. Спас прямокутна кам'яно-цегляна кінець XIII століття не збереглася П'ятничанська вежа9,5 м (стіни)квадратнакам'яно-цегляно-дерев'янаXIII століття (?)збереглася частковоВежа Княжого замку у Львові?кам'яна або дерев'яна (?)XIII століттяне зберегласяВежа на Замковій горі у Львові?кам'яна (?)XIII століттяне зберегласяВежа (Луцьк)?кам'яна (?)перша половина — середина XIII століттяне збереглася
Див. також П'ятничанська вежа
Примітки
Література Антипов І. В. Давньоруська архітектура другої половини XIII — першої третини XIV ст. Каталог пам'ятників. — СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2000.