О́браний наро́д також ви́браний наро́д — міфологічне уявлення про вроджену вищість спільноти, народу, етносу в порівнянні з іншими. Віра в «обраність» часто буває фатальною й проявляє найбільші жорстокості до інших «не обраних». Термін поширений як в релігійних догматах, так і в політичних ідеологіях: в юдаїзмі «обраним народом» () вважаються євреї, натомість інші, неєвреї — «гої» (), зокрема християни, а також люди, що не сповідують авраамічні релігії — «нохрі» (, в якості образливого та зневажливого ставлення до прихильників політеїстичних релігій та інших культів); в расовій політиці Третього Рейху «панівним народом» () вважалась так звана «арійська раса», що ототожнювалася в першу чергу з німцями, представники інших «рас» згідно з тією ж політикою мали бути або рабами або винищеними; згідно з популярною у XVI—XIX століттях «сарматською ідеологією» в Речі Посполитій вважалося, що польська шляхта — це нащадки стародавніх сарматів і таким чином вони відмежовували себе від нижчих верств населення (як на суспільному рівні, так і на етнічному, протиставляючи себе «хлопам» () — литовцям і русинам), дискримінуючи та дегуманізуючи останніх. Апогеєм польського «сарматизму» стала «Золота вольність» () — майже необмежена влада шляхти в державі, яка врешті-решт призвела до занепаду Речі Посполитої; в російському більшовизмі, концепцію «обраного народу» було замінено концепцією «обраного класу» — «пролетаріату». Звідси з'явився міф про «диктатуру пролетаріату».
Джерела