Ньямко Ана Сабуні, (нар. 31 березня 1969, Бужумбура, Бурунді) — шведська політична діячка та феміністка африканського походження. З 2006 по 2013 рік — міністерка інтеграції та гендерної рівності, депутатка парламенту від Народної партії — ліберали (з 2002 р.). Захисниця прав мусульманських жінок та дівчат Швеції.
Біографія Народилася в Бурунді, де її батько, лівий політик родом із Заїру (Демократичної республіки Конго), жив у вигнанні. Батько був християнином, мати — мусульманкою.Sweden’s Lightning Rod in a Storm Over Assimilation — New York Times Сім'я отримала політичний притулок у Швеції в 1981, і Сабуні зросла у Кунгсенгені, на північ від Стокгольма. Вона вивчала право в Університеті Уппсали, міграційну політику в (м. Ескільстуна), а також ЗМІ у Школі комунікації Бергса в Стокгольмі.
В політику пішла під впливом інциденту 1995 року в Кліппані — вбивства біженця з Кот-Д'івуару неонацистом.
У відкритому листі, опублікованому 17 липня 2006 у газеті Expressen, Сабуні закликала до введення обов’язкового гінекологічного огляду всіх школярок, щоб не допустити жіночого обрізання, поширеного серед культурно консервативних народів Африки. Вона запропонувала також заборонити носіння хіджабу дівчатам до 15 років і вимагала включення «убивства честі» як окремої категорії у шведський кримінальний кодекс. У липні 2006 р. вийшла її книга «Дівчатка, котрих ми зраджуємо» (Flickorna vi sviker) про жінок у Швеції, які живуть під загрозою убивства честі.
Призначення Сабуні на посаду міністерки інтеграції та рівності статей викликало протести мусульман у Швеції: її звинувачували в ісламофобії та популізмі. Петицію з протестом проти її призначення на посаду міністерки направила , яка претендує на те, щоб бути найбільшим органом, що представляє мусульман у Швеції.
Одружена з шведом, має двох синів-близнюків. Нерелігійна.International Herald Tribune, Swedish politician’s advice to immigrants? Try to fit in, January 12, 2007]
Примітки
Посилання
Ньямко Сабуні на сайті уряду Швеції Ньямко Сабуні на сайті Народної партії — ліберали Ньямко Сабуні на сайті Риксдагу