Войцех Бем, гербу власного, (, ), (1717, Львів — ?, Львів) — львівський міщанин, член колегії сорока мужів (1753), лавник (1753—1766), міський райця (1766—1786) та бурмистр (1774, 1777, 1779).
Життєпис Рід Бемів походив зі Свідниці в Сілезії. Дід Войцеха Каспер Бем, сідляр (ремісник, що виготовляє сідла для коней), в 1694 перебрався зі Свідниці до Львова і прийняв міське громадянство. Батько Войцеха, Християн Бем, успадкував батькову професію сідляра, а в 1715 році був обраний до львівської колегії сорока мужів. Брат Войцеха, Ігнатій Бем, був членом колегії сорока мужів (1763—1768) та лавником (1768—1787).
В 1766 році Войцех Бем обраний до міської ради, де залишався аж до габсбурзької реформи міського самоврядування в 1786 році, коли старе маґдебурзьке право було скасоване. Тричі обирався бурмистром. Був радником короля Станіслава Августа Понятовського, отримав шляхетство.
Дід Юзефа Бема, листопадового повстанця і головнокомандувача військ угорського повстання 1848 року.
Сім'я В шлюбі з Йоанною Веніно, донькою львівського бурмистра Франциска Веніно, мав 7 дітей: Аґнєшка (нар. 1753) Якуб (1760—1841) Ян (нар. 1757) Людвиґа Зофія Францішка Анджей (нар. 1768), батько Юзефа Бема.
Джерела Myron Kapral. Urzędnicy miasta Lwowa w XIII—XVIII wieku. -Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2008. - 420 s. - (Spisy Urzędników Miejskich z Obszaru Dawnej Rzeczypospolitej, Śląska i Pomorza Zachodniego. - T. 7: Ziemie Ruskie ; z. 1: Lwów). Skoczek J.Studia nad patrycjatem lwowskim wieków średnich // Pamiętnik Historyczno-Prawny. R. VII, z. 5, 255.