Михайло Михайлович Палінчак ( 29 січня 1985, м. Ужгород, нині Україна) — український фотограф. Член Української Фотографічної Альтернативи (2012), Української асоціації професійних фотографів (2014), «Українського ПЕН» (2022). Був офіційним фотографом Президента України Петра Порошенка у 2014-2019 роках. Засновник та куратор галереї та онлайн-журналу про фотографію Untitled та співзасновник групи «Українська вулична фотографія» (Ukrainian Street Photography)Майстер-класи на Odesa Photo Days // Photo Days.. Син фотографа Михайла Палінчака.

Життєпис Михайло Палінчак народився 29 січня 1985 року в місті Ужгороді.

Фотографувати почав у 2007 роціМихайло Палінчак: фотограф, який фіксує історію України // Varosh. — 2018. — 15 жовтня.. У 13 років тато подарував йому першу камеру, на якій він відзняв дві плівкиФотограф Петра Порошенка Михайло Палінчак // Новини Закарпаття. — 2017. — 21 лютого..

Закінчив факультет міжнародних економічних відносин Ужгородського національного університету (бакалавр), факультет міжнародної економіки Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка (2007)Михайло Палінчак: у стріт-фотографії техніка – не головне // Varosh. — 2013. — 17 березня.. У 2008-2014 роках був членом Національної спілки фотохудожників України.

У 2013-2014 роках три місяці фотографував події Революції гідності.

Працював офіційним фотографом Президента України Петра Порошенка, головним консультантантом головного департаменту інформаційної політики Офісу Президента УкраїниПалінчак Михайло Михайлович // Декларації — 2017..

З 2022 року фіксує наслідки повномасштабного російського вторгнення та відвідує звільнені від російської окупації території. На основі фотографій, зроблених під час цих подорожей, був створений проєкт “Висвітлення” (Highlight). В 2024-2025 роках за грантової підтримки Magnum Photos був створений проєкт "Щоденники окупації" (Occupation Diaries), який став частиною міжнародного візуального мультимедіа проєкту “Beyond the Silence”, який курувала керівниця фестивалю Odesa Photo Days арт-кураторка Катерина Радченко.

Доробок Учасник понад 200 колективних і особистих виставок в різних країнах світу, таких як: Україна, Нідерланди, Словенія, Сербія, Македонія, Велика Британія, Польща, США, Грузія, Німеччина, Франція, Бельгія, Білорусь, Естонія.

Перші репортажні світлини Палінчака публікувалися в журналі «Репортер». Після цього його робити з'явилися у The New York Times, The Washington Post, The Guardian, Le Monde, Deutsche Welle, The Times, Esquire, Reuters, The Telegraph, The Wall Street Journal та Spiegel. Загалом, його роботи публікували Bird in Flight, Dagens ETC, De Tijd, Der Spiegel, DIE ZIET, Foreign Policy, Frontliner,  Gazeta Wyborcza, Grazia, Liberation, Magnum Photos, New York Magazine, Paris Match, Le Figaro, Reporters, SZ Magazin, Society, The Kyiv Independent, De Standaard.

Є автором фотокниг Anamnesis (2020), «Обличчя Майдану» (Maidan Faces) (2020) та проєкту Occupation Diaries (2022)Михайло Палінчак. Книга // Фейсбук. — 2020. — 1 серпня.. Брав участь у створенні книг Living the war: Vol. 1, Vol. 2, Vol. 3, Ukraine: Love + War, Flash. Ukrainian photography 2022-2023, «Сміливі нести світло» (Brave to bring the light), Ukraine: A War Crime, The Information Front, «Нічний ефір» (Night broadcast), «Незалежні. Історія сучасної України у світлинах кращих документалістів», UPHA: Made in Ukraine, «Альтернативна археологія: Ужгород».

У 2020 р. L’Officiel включив Палінчака у перелік найбільш затребуваних за кордоном українських фотографів.

Починаючи з 2022 року активно висвітлює повномасштабну війну Росії проти України.

Стиль Відомий передусім, як вуличний та репортажний фотограф. Палінчак надає перевагу документальній фотографії без авторського втручання з прискіпливою селекцією зроблених кадрів вже після зйомки:Робота фотографа – це 80% очікування. І це, напевно тяжче ніж безпосередньо сама зйомка... Фотографам-початківцям я би порадив фотографувати все. А пізніше із цього всього ти вибереш, що тобі потрібно... Фотографія – це джерело безперервного розчарування. Бо у тебе постійно виходить не так, як ти хочеш. Або момент упустив, або світло не так падає, або взагалі все складається не так, як ти це собі уявляєш. Частіше не виходить, ніж виходить.

Моя задача єдина – зробити це максимально об’єктивно без втручання в кадр, в подію. Щоб на мене менше звертали увагу.Культурна оглядачка Суспільного Яна Качковська описує використанная Палінчаком впливу природи й часу на фотографії як художнього засобу в серії "Обличчя Майдану":У 2019 році Михайло Палінчак повернувся на вулицю Інститутську — місце, де під час Революції Гідності загинули десятки протестувальників. На деревах він побачив їхні портрети, залишені рідними й друзями. За роки ці зображення вицвіли, стерлися, деякі вкрилися пліснявою — так само як час стирає нашу пам'ять. Проєкт «Обличчя Майдану» фіксує цей процес зникнення. Палінчак дивиться на фізичне руйнування фотографій як на метафору забування.

Відзнаки Нагороди Рік Нагорода Категорія Результат Посилання202314th FOKUS Awardthe Press2023IVLP Impact Award 20232022164th The Royal Photographic Society International Print Exhibition2020London Street Photography Festival series contest2020Moment Street Photo Awards 20202020Portraits Hellerau Photography Award 20202019Brussels Street Photography Festival contest2019Flight Prize '19 Panasonic Readers' Choice Award2019LifePressPhoto AwardGeneral news (series) секція2019LifePressPhoto AwardPortrait секція (singles)2019LifePressPhoto AwardPortrait секція (series)

Виставки Рік Назва Місце Посилання2025Beyond the silenceЛьвів (Україна), Сіємреап (Камбоджа)2025HighlightДорнбірн (Австрія), Сан-Люсідо (Італія)2025Home: Ukrainian photographyЛондон (Велика Британія)2024Beyond the silenceМехіко (Мексика), Алмати (Казахстан)2024Contra Spem Spero. Stories from UkraineВенеція, Барі (Італія)2024Generations of ResilienceБрюссель (Бельгія)2024HighlightКиїв (Україна)2023AdabtationЛюксембург2023Contra Spem Spero. Stories from UkraineРим, Мілан, Генуя, Палермо (Італія)2023Fighting: Ukrainian War PhotographersХ'юстон(США)2023Russian War CrimesКоннектікут (США), Берлін, Мюнхен (Німеччина), Братислава (Словаччина), Давос (Швейцарія)2023The horrors of warМюнхен (Німеччина)2023Ukraine(s)Марсель (Франція)2022Exhibition during On The Edge festivalТаллінн (Естонія)2022Group exhibition "The New Abnormal” at PHOXXIГамбург (Німеччина)2022Russian War CrimesЛондон (Велика Британія), Кельн (Німеччина), Нью-Йорк (США), Брюссель (Бельгія), Київ (Україна), Давос (Швейцарія)2022СпалахКиїв (Україна)2022The Disasters of War. Goya and the presentВідень (Австрія)2022Ukraine. NowСувон (Південна Корея)2022Ukraine: The Path to FreedomГронінген (Нідерланди)2022UnbreakableПариж (Франція)2021Чутливість. Сучасна українська фотографіяКиїв (Україна)2020Finalists exhibition Portraits Hellerau Photography Award 2020Дрезден (Німеччина)2019UPHA: Made in UkraineКиїв (Україна)2019Group exhibition of the finalists of Bird In Flight Prize '19Київ (Україна)2019Ознаки життяІвано-Франківськ (Україна)2019Stand PointХмельницький, Запоріжжя (Україна)2019The Body of PropagandaРига (Латвія)2019offlineКиїв (Україна)2018Bilateral roomsСалоніки (Греція)2017Неабстрактне мистецтвоОдеса (Україна)

Примітки

Джерела Радченко, К. Кімнати перемовин. Фотопроєкт // Українська правда. — 2022. — 30 січня.

Посилання

Особистий вебсайт Палінчак Михайло // ARTELECT Журнал про українську фотографію Untitled.