Євге́ній Іва́нович Забаба́хін (3 (16) січня 1917, Москва — 27 грудня 1984, Снєжинськ) — радянський фізик, академік АН СРСР, один з розробників першої атомної бомби СРСР, науковий керівник ядерного центру в місті Снєжинськ Челябінської області РРФСР — Всесоюзного НДІ технічної фізики, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської й трьох Сталінських премій.
Життєпис Євгеній Іванович Забабахін народився в Москві. Після закінчення машинобудівного технікуму, працював технологом на заводі «Шарикопідшипник». У 1938 році був прийнятий на фізичний факультет МДУ, з початком німецько-радянської війни був призваний до лав Червоної Армії і направлений на навчання в Військово-повітряну академію ім. М. Є. Жуковського. У 1944 році після закінчення академії продовжив навчання в ад'юнктурі.
Оскільки в цей час в СРСР проводилися роботи зі створення атомної бомби, Забабахін був направлений в Інститут хімічної фізики, а весною 1948 року — в КБ-11 (нині ВНІІЕФ в Сарові). За участь у розробці першої радянської атомної бомби і успішне випробування був удостоєний звання лауреата Сталінської премії II ступеня та ордена Леніна. У 1951 році за розробку і випробування бомби поліпшеної конструкції був удостоєний звання лауреата Сталінської премії I ступеня та ордена Трудового Червоного Прапора. У 1953 році за поліпшення фізичної схеми ядерних зарядів був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці й лауреата Сталінської премії I ступеня. У тому ж році захистив докторську дисертацію.
У 1955 році Забабахіна направили на Урал, у місто Челябінськ-70 (нині Снєжинськ), в новостворений НДІ-1011 заступником наукового керівника і начальником теоретичного відділення. Розробки інституту призвели до появи в озброєнні Радянської Армії першого термоядерного заряду. У 1958 році Забабахін був удостоєний звання лауреата Ленінської премії і обраний членом-кореспондентом АН СРСР. З 1960 року і до своєї смерті працював керівником НДІ.
Син — Ігор. Внучка — журналістка та телеведуча Тетяна Петрова. Нагороди і звання
Ленінська премія (1958) Сталінські премії (2 — I ступеня (06.12.1951, 31.12.1953), 1 — II ступеня (29.10.1949)) Герой Соціалістичної Праці (04.01.1954) 5 орденів Леніна (29.10.1949, 04.01.1954, 1966, 1975, 1981) Орден Жовтневої Революції 2 ордени Трудового Червоного Прапора Медаль «За бойові заслуги» (1953) Медаль «За Перемогу над Німеччиною» (1945) Медаль «В пам'ять 800-річчя Москви» (1948) Медаль «За військову доблесть. В ознаменування 100-річчя в. І. Леніна» (1970) Медаль «Ветеран Збройних Сил» (1984) Медалі «За бездоганну службу» 1-й і 2-го ступенів (1962, 1959) Золота медаль імені М. В. Келдиша Почесний громадянин Снєжинська
Примітки
Посилання
Забабахін Євгеній Іванович // Велика радянська енциклопедія: [у 30 т.] / гол. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М: Радянська енциклопедія, 1969—1978.
Храмів Ю. А. Забабахін Євгеній Іванович // Фізики: Біографічний довідник / Під ред. А. В. Ахіезера. — Вид. 2-е, випр. і доп. — М: Наука, 1983. — С. 113. — 400 с. — 200 000 примірників (у пер.) Стаття на сайті РФЯЦ — ВНДІТФ Стаття на сайті «Сімейні історії» Історична довідка на сайті Архіву РАН Голіков Н. А. Про Є. І. Забабахіна-альпініста