Мико́ла Васи́льович Грачо́в (; , Петербург, Російська імперія — 26 липня 1989, Київ, Українська РСР) — український кінорежисер, драматург. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1951).
Біографічні відомості 1930 року закінчив Вищі державні курси мистецтвознавства при Ленінградському інституті історії мистецтв.
У 1942—1973 роках працював на Київській кіностудії науково-популярних фільмів.
Фільмографія Науково-популярні фільми: «У пісках Середньої Азії» (1942) — разом з Олександром Згуріді, «Догляд за плодоносним садом» (1943), «Тушіння пожеж» (1944) «Наше серце» (1945), «Вони бачать знову» ([1948 у кіно|], Диплом Міжнародного кінофестивалю, Карлови Вари, 1948), «Кругла стеблина» (1947), «Оптична пересадка рогівки», «Камнерізна машина» (1948), «Тканьова терапія» (1949), «Досягнення сільськогосподарської науки» (1950), «Як уберегтися від захворювань» (1953), «Слідами невидимих ворогів» (1955, Почесна грамота Міжнародного кінофестивалю, Монтевідео, 1956), «Механізація і електріфікація тваринництва» (1959), «Про пил та пилинки» (1961), «До таємниць довголіття» (1962), «Портрет хірурга» (1964, Ломоносівська премія, 1965; Приз «Срібний глобус» Міжнародного кінофестивалю, Лейпциг, 1964), «Сила, що керує світами» (1973). «Клітини багатоклітинного організму» (1967), «Від двох до семи» (1968), «Краснополянський бурторозплідник» (1969), «Матерям світу» (1970) та ін.
Література — С. 506. — С. 148. — С. 445. Грачов Микола Васильович // Грачов Микола Васильович //